Кафедра геофізики
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз відображається 1 - 5 з 9
- ДокументПерспективність геолого-технологічних досліджень при геофізичних дослідженнях (на прикладі Комишнянського газоконденсатного родовища)(2023) Ємець Лев Олександрович; Безродний Дмитро АнатолійовичПошуки і розвідка нових нафтових, газоконденстаних і газових родовищ є є тривалим, еокномічним витратним процесом. Актуальним завданням для забезпечення енергетичної безпеки країни є буріння нових глибоких і надглибоких до 7000 м свердловин та розробка глибокозалягаючих горизонтів. Це вимагає ретельного підходу у вивченні первинного геологічного розрізу і є важливим аналіз матеріалу при первинному розкритті під час буріння свердловини. За результатами проведених робіт і аналізу даних газопоказів, швидкості проходки, вивчення шламу, керну, ЛБА і інших параметрів, складений геолого-геохімічний розріз свердловини. В режимі онлайн фіксувались дані і передавались на команду буровиків. Геолого-технологічні дослідження проводились на станції «Розріз-2» (Сіріус) із застосуванням відповідного програмного забезпечення. Упереджені ускладнення і завчасно попереджалась команда буровиків про наступні ускладнення при подальшому поглибленні свердловини. Проаналізований зв'язок механічної швидкості буріння із зміною літологічного розрізу. В процесі поглиблення свердловини літологічний розріз корелювався із даними ГДС сусідньої свердловини для розуміння в яких стратиграфічних горизонтах знаходиться вибій, фіксувались реперні горизонти, виконувалось корегування інтервалу відбору керну за даними шламограмми. Складена кореляційна схема даних станції ГТД та проведеного комплексу ГДС, де фіксується ідентичність геологічного розрізу, що дає змогу доповнити інформацію для подальшого визначення із інтервалами перфорації продуктивних газонасичених горизонтів і отримання продукції вуглеводнів. Завдяки даним ГТД випробувано пласт ущільненого пісковику (попередньо за даними ГДС) і отримано приплив газу 47 тис.м3/доб.
- ДокументВивчення фільтраційно-ємнісних властивостей колекторів за даними ГДС (на прикладі Перекопівського нафтогазоконденсатного родовища Сумської області)(2023) Тарасюк Марія; Шабатура Олександр ВікторовичАналіз петрофізичних параметрів є ключовим етапом у визначенні порід-колекторів та відіграє важливу роль у процесі розвитку та експлуатації нафтогазових родовищ. У даній роботі розкрито літолого-стратиграфічний опис та тектоніку родовища, розглянута методика виконання геофізичних досліджень свердловин Перекопівського нафтогазоконденсатного родовища. Для досягнення поставленої мети дипломної роботи були розраховані коефіцієнти пористості, глинистості, проникності та водонасичення в програмному забезпеченні Techlog. На основі розрахованих фільтраційно-ємнісних параметрів була проведена комплексна інтерпретація розрізу свердловини в інтервалі 4150,0 – 4975,0 м та визначені потенційні продуктивні колектори: - 4188,0 – 4199,0 м - з коефіцієнтом пористості - 14,1 % та коефіцієнтом газонасичення – 90 %; - 4470,0 – 4473,0 м - з коефіцієнтом пористості - 11,8%, коефіцієнтом газонасичення 85 - 4747,0 – 4749,2 м - з коефіцієнтом пористості - 10,6%, коефіцієнтом газонасичення – 83%; - 4781,0 – 4783,0 м - з коефіцієнтом пористості - 11,8%, коефіцієнтом газонасичення 86%; - 4890,0 – 4893,0 м - з коефіцієнтом пористості 11,8%, коефіцієнтом газонасичення 91%; - 4895,0 – 4896,8 м - з коефіцієнтом пористості 12,9%, коефіцієнтом газонасичення 72%; - 4913,4 – 4916,0 м - з коефіцієнтом пористості 14,1%, коефіцієнтом газонасичення 82%. Інтервали 4890,0 – 4893,0 м, 4895,0 – 4896,8 м та 4913,4 – 4916,0 м були випробувані перфоратором та був отриманий незначний приплив газу, що підтверджує ефективність застосування комп’ютерних методів для визначення продуктивних пластів. Результати даної роботи є перспективними, оскільки вони направлені на оцінку глибокозалягаючих горизонтів, а також допомагають вивчити їх фільтраційно-ємнісні параметри та зробити припущення щодо розташування продуктивних пластів.
- ДокументВикористання сейсмічних атрибутів при виділенні яскравих плям для пошуку вуглеводнів на прикладі родовища південного борту ДДЗ(2023) Хмелевський Антон; Тищенко Андрій ПавловичУ даній роботі вперше побудована класифікована нейронною мережею модель досліджуваної площі південного борту ДДЗ. На основі якісної інтерпретації побудованих моделей виділено потенційно-перспективні ділянки покладів вуглеводнів даної площі, для подальшого вивчення. Досліджено особливості виділення яскравих плям та їх аналіз на основі класифікації нейронними мережами за сейсмічними атрибутами. Проаналізовано класифіковану нейронною мережею модель. Вивчено геологічну будов родовища, розраховані сейсмічні атрибути та проаналізовано кореляційні зв’язки між ними, виділено класи яскравих плям як потенційних покладів вуглеводнів. Протестовано 20 сейсмічних атрибутів, при аналізі коефіцієнту кореляції яких ефективними виявились наступні вісім: Instantaneous bandwidth, Instantaneous phase, Instantaneous frequency, Variance, Relative acoustic impedance, Chaos, Sweetness, Gradient magnitude. Описані сейсмічні атрибути, які використовувались для класифікації сейсмічних властивостей на основі нейронних мереж. На основі часового сейсмічного 3D кубу проінтерпретовано горизонти B6, B13, S20. Часовий куб перераховано за восьми сейсмічними атрибутами і отримано часові 3D куби: миттєвої пропускної здатності, миттєвої фаза, миттєвої частоти, дисперсії, відносного акустичного імпедансу, хаосу, яскравості, градієнту магнітуди. За кожним з перерахованих кубів побудовані атрибутивні поверхні горизонтів B6, B13, S20. На їх основі за допомогою нейронних мереж створені моделі сейсмофаціальних властивостей кожного з горизонтів. Моделі класифіковані нейронною мережею були порівняні з картами значень амплітуд горизонтів за яскравістю аномалій амплітуд та контурами поділених класів. Також були залученні результати буріння та ГДС свердловин, які були додатковим фактором. В результаті аналізу виділено ділянки з потенційно газонасиченими пісковиками, горизонтів B6, B13, S20, які рекомендуються до подальшого дослідження із залученням інших методів.
- ДокументФільтраційно-ємнісне обґрунтування ефективності породи-колек-тора глибокозалягаючих горизонтів на основі даних ГДС (на прикладі Оленківського родовища)(2023) Грищенко Анастасія Олегівна; Безродна Ірина МиколаївнаЗастосування даних ГДС для визначення петрофізичних параметрів дозволяє провести фільтраційно-ємнісне обґрунтування ефективності порід-колекторів. Основна мета досліджень, присвячених визначенню нафтогазоносності колекторів, полягає в проведенні комплексного аналізу методів ГДС, згідно якого порода-колектор оцінюється на предмет насичення. Отримання точної інформації про насиченість порід-колекторів дозволяє розрахувати запаси нафти та газу в родовищах та забезпечити оптимальний підхід до їхнього видобутку. В роботі був досліджений розріз свердловин №103 та №109 Оленківського родовища. В дослідженому інтервалі породи-колектори представлені теригенними відкладами турнейського та візейського ярусів. Обробка та інтерпретація каротажних даних дала змогу визначити петрофізичні параметри для подальшого обґрунтування ефективності породи-колектора. Автором було виконана інтерпретація комплексу каротажних досліджень, визначено петрофізичні параметри (коефіцієнт глинистості, коефіцієнт пористості, коефіцієнт проникності, коефіцієнти водо- та газонасичення), виділено продуктивні пласти в інтервалі глибин 5140 – 5704 м, виконано кількісну оцінку отриманих продуктивних зон, які характеризуються як породи – колектори та обґрунтовано ефективність порід – колекторів. Під час інтерпретації даних ГДС свердловини №103 автором було виділено двадцять п’ять продуктивних пластів в інтервалі 5140 – 5704 м, серед яких встановлено, що 10 пластів є слабо- та газонасиченими, а 15 пластів – ущільненими зі значеннями ФЄВ нижче граничних. Пласти №17-25 характеризуються ефективною пористістю, яка наближена до граничних значень та коливається в межах 5,4 ÷ 5,9%. Також, коефіцієнт газонасичення варіюється від 63,9% до 66,3%. Дані пласти представлені ущільненими пісковиками, які доречно віднести до нетрадиційних типів колекторів, оскільки за розрахунками ФЄВ вони є слабогазонасиченими та низькопористими.
- ДокументВикористання сейсмічних даних для структурного та стратиграфічного аналізу шельфу Чорного та Північного морів(2022) Петрокушин Роман Євгенович; Безродний Дмитро АнатолійовичМагістерська робота виконана та описана з використанням сейсмічних даних, отриманих завдяки компанії WesternGeco (Schlumberger).