Кафедра історії філософії

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 34
  • Документ
    Розмірковування про метод пізнання Демокріта
    (2023) Примаченко Дмитро Вікторович; Труш Тетяна Василівна
    Метою дослідження є спроба виявлення та, за можливості, реконструкція методу пізнання Демокріта. Об’єктом дослідження є філософська спадщина атомістичного вчення Демокріта. Предметом дослідження є виявлення методу пізнання, яким міг користуватися Демокріт. У роботі використовувалися фрагменти робіт Демокріта та наробітки коментаторів та дослідників його філософії від давніх часів до сьогодні, включно із деякими українськими дослідниками. У процесі дослідження було визначено основні ідеї атомістичного вчення. Вони полягають у роботі суто із об’єктивною реальністю, яка, в межах цього вчення, складається із атомів та порожнечі. Також було проаналізовано наявний спадок Демокріта. Найцікавішим в межах цієї частини роботи було дослідження особливостей того, яким чином людина сприймає світ на думку Демокріта. Зокрема було досліджено “Чотири книги Псевдо-Демокріта”; у межах цього дослідження не було виявлено згадок про вчення Демокріта першими алхіміками, проте воно залишається вагомим, бо завдяки ньому дослідникам, що займатимуться Демокрітом, пошуком його фрагментів, не доведеться витрачати зайвий час на пошук того, чого немає.
  • Документ
    Історія скептизму від Піррона до Секста Емпірика
    (2023) Луковина Олександр; Труш Тетяна Василівна
    Метою дослідження є відтворення послідовності становлення поглядів на Пірронів підхід. Об’єктом дослідження є античний скептицизм. Предметом дослідження є історія “Пірронового підходу (αγογὴ)”. У ході дослідження було з’ясовано джерела античного скептицизму; висвітлено начала виникнення нео-пірронічних аргументів Секста Емпірика; обґрунтувано необхідність дослідження античного скептицизму для його концептуалізації; досліджено лінії розвитку аргументів, що увійшли до набутку скептичного підходу. Висвітлено начала виникнення неопірронічних аргументів Секста Емпірика, а саме від Піррона, до Академії та нових скептиків і, зрештою, власні концептуальні зсуви Секста (Smith 2022), що призвели до утворення неопірронізму. Обґрунтовано необхідність дослідження античного скептицизму для його концептуалізації. Адже скептицизм не є історично монолітним, він має розгалуження та генеалогічні викривлення здійснені заднім числом. Досліджено лінії розвитку аргументів, що увійшли до генеалогії Секстового скептицизму.
  • Документ
    Неоколоніалізм в сучасному філософському дискурсі
    (2023) Чухліб Сергій Сергійович; Кириченко Михайло Сергійович
    Метою дослідження є з’ясування змісту і особливостей становлення і розвитку неоколоніалізму в сучасному філософському дискурсі. Предметом дослідження є пояснення сутності неоколоніалізму в умовах сучасних викликів. Об’єктом дослідження є філософія неоколоніалізму в умовах сучасного середовища. У ході дослідження розкрито сутність феномену неоколоніалізму в загальнонауковому та філософському дискурсах; розкрито особливості методичного інструментарію дослідження неоколоніалізму; проаналізовано особливості та тенденції політико-соціального неоколоніалізму; досліджено економічний неоколоніалізм в умовах глобалізації; проаналізовано сучасні тенденції трансформації неоколоніалізму.
  • Документ
    Цифрова гуманітаристика в історико-філософських дослідженнях середини 20-го та початку 21-го століть
    (2023) Сімороз Ольга Сергіївна; Бугров Володимир Анатолійович
    Мета дослідження: виявити можливості застосування інструментарію, який пропонує цифрова гуманітаристика, до історико-філософських досліджень. Об’єкт дослідження: методи цифрової гуманітаристики в історії філософії. Предмет дослідження: цифрові історико-філософські проєкти, які створені та вивчаються за допомогою використання методів цифрової гуманітаристики. У роботі було проведено теоретико-методологічне дослідження, у якому значна увага була приділена використанню цифрових технологій в історико-філософських дослідженнях та їх впливу на методологію дослідження та результати. У ході дослідження було контекстуалізовано виникнення та розвиток цифрової гуманітаристики, зокрема, описано її появу, що обумовлена інформаційною революцією у 20 столітті, що включає «обчислювальний поворот» та «цифровий поворот», появу перших комп’ютерів, комп'ютерних мереж та Інтернету. Надано історіографію розвитку галузі, яку запропоновано поділити на чотири ключові етапи. У роботі аргументовано, спираючись на дослідницькі принципи, викладена історія становлення поняття «цифрова гуманітаристика» й досліджена представленість її методів у сучасних історико-філософських проєктах, здійснений систематичний огляд історико-філософських проєктів та розглянуті особливості історико-філософських досліджень в сфері цифрової гуманітаристики.
  • Документ
    Історико-філософська реконструкція конфуціанського вчення про ідеальну державу
    (2023) Бушко Богдан Вячеславович; Кононенко Тарас Петрович
    Метою дослідження є історико-філософська реконструкція конфуціанського вчення про ідеальну державу, яке представлене у творчій спадщині Конфуція, Мен цзи, Сюнь цзи та Чжу Сі, та визначення його впливу на історію етичних і політичних постулатів китайської державної ідеології Об’єктом дослідження є філософська спадщина Конфуція, Мен цзи, Сюнь цзи представлена у першоджерелах: "Лунь юй", "Мен цзи", "Сюнь цзи" та у коментарях Чжу Сі. Предметом дослідження є конфуціанство, його етико-філософські засади та їх значення для теорії ідеальної держави. У дослідженні розглядаються виклики та критика конфуціанського вчення про ідеальну державу, а також значення конфуціанської ідеальної держави та її актуальність у сучасному суспільстві. Розкрито ключові концепти конфуціанства, що стали основою етичних принципів, такі як "жень", "і", "лі" та "цзюньцзи", а також роль правителя та громадян в ідеальній державі згідно з конфуціанством.