Кафедра геології нафти і газу

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 10
  • Документ
    Дослідження природи колекторів у перехідних кам’яновугільно-пермських породах району Соснівської солянокупольної структури (Приосоьова зона Дніпровсько-Донецької западини)
    (2023) Ханкелдієв Данило Олександрович; Огар Віктор Володимирович
    За результатами аналізу опублікованих та фондових джерел, що стосуються геологічної будови та нафтогазоносності Приосьової зони ДДЗ. Особлива увага була зосереджена на районі Західнососнівського ГКР в інтервалі перехідних від карбону до пермі відкладів (картамиська світа та бахмутська серія). Досліджено керновий матеріал з цього інтервалу, залучено дані лабораторних досліджень пористості, проникності, щільності, карбонатності та інших властивостей порід. Наявні дані свідчать про близькі значення об’ємної щільності і карбонатності зразків керну, які не мають суттєвого впливу на значення пористості і проникності. Як було встановлено раніше на зміну фільтраційно-ємнісних властивостей пісковиків картамиської світи найбільше впливає глинистість (Курганський та ін., 2011). Крім того, на зміну цих властивостей можуть впливати вторинні перетворення первинного складу порід, серед яких хлоритизація, гідрослюдизація, карбонатизація, каолінітизація та окварцювання (Шехунова та ін., 2008). Проте вплив цих процесів на значення ФЄВ порід потребує подальших досліджень. Отже, межа карбону і пермі розміщується всередині картамиської світи. Вона проявлена не тільки у зміні літологічного складу порід і комплексів органічних решток, а й відображена у вигляді регіональної незгідності, яка створила умови для формування поряд з літологічними також і стратиграфічно екранованих пасток в нижньокартамиській підсвіті. Окремої уваги заслуговує також вивчення динаміки росту Соснівської солянокупольної структури та її впливу на розподіл фацій. Зокрема, раніше над деякими солянокупольними стуктурами були виявлені шлейфи пермських грубоуламкових порід над штоками. За аналогією з ними, прогнозується, що Соснівська солянокупольна структура також може містити подібні шлейфи, що є потенційними колекторами вуглеводнів. В цілому ж, масштаби розвитку неструктурних (літологічних та стратиграфічно екранованих) пасток в районі Соснівської солянокупольної структури досліджені поки що недостатньо. Відповідно кількісна оцінка вуглеводневого потенціалу таких пасток поки що утруднена. Разом тим, очевидно, що їх виявлення є одним з найперспективнішим напрямом нарощування ресурсної базу ВВ району досліджень.
  • Документ
    Оцінка ордовицьких карбонатних резервуарів на нафтогазовому родовищі Тахе в Таримському басейні (Китай) за даними геофізичних досліджень
    (2023) Нурсерк Мурзабек; Карпенко Олексій Миколайович
    Для розв’язання задач в роботі уточнюється схема поширення ордовицького карбонатного колектору шовного типу шляхом аналізу керну, фізичних властивостей, каротажу та сейсмики по 37 свердловинах в цьому районі, а також ідентифіковано зону вуглеводоносності з фізичними характеристиками колектору на основі вивчення типів карбонатних колекторів, головним чином шляхом прогнозування сейсмічних атрибутів та вивчення характеристик відгуку звичайного каротажу з використанням методу диференційованого бального оцінювання. Внаслідок різноманітного діагенезу, такого як ущільнення та розчинення під тиском, у колекторському просторі на досліджуваній території переважають тріщини та пори. Різні їхні комбінації утворюють три типи колекторів у просторі. Зв'язавши результати нафтовипробувань на 30 свердловинах в районі, було виявлено, що розподіл зон з переважною нафто- та газонасиченістю відповідає зонам розповсюдження сприятливих ресурсів, причому західні райони переважають над східними, а перспективні зони розподіляються смугоподібно від півночі до півдня. Райони розташування свердловин S116-S117-S106-3, S111, S108, T904-S107 та S112 є ділянками внутрішньої області, де наявність нафти і газу в карбонатних породах є вищою. Ключові слова: нафтове родовище Тахе; ордовицький резервуар; оцінка пласта; сейсмічне відображення.
  • Документ
    Перспективи нафтогазоносності Токарської структури (північний борт південно-східної частини ДДз)
    (2023) Плис Захар Миколайович; Байсарович Ірина Михайлівна
    У цій кваліфікаційні роботі бакалавра було вивчено перспективність геологічної будови Токарської структури щодо існування потенційних промислових покладів вуглеводнів. Визначною особливістю цього об’єкту є відклади московського ярусу, що підтверджують свою нафтогазоносність на сусідніх родовищах: Дружелюбівському, Зайцівському, Ольгівському, Макіївському. Виконано аналіз геологічної будови родовищ; для характеристик покладів та характеристик різних типів вуглеводнів застосовано метод аналогій, щоб дізнатися ймовірну привабливість Токарської структури. На основі аналізу отриманих результатів щодо характеристик покладів та вуглеводнів оцінені найбільш перспективні горизонти.
  • Документ
    Моделювання палеоумов потенційної генерації вуглеводнів в межах Хорошівської структури ДДЗ
    (2023) Сергієнко Вадим Олександрович; Байсарович Ірина Михайлівна
    У роботі здійснено дослідження потенційної нафтогазоносності на Хорошівській площі шляхом застосування програмного забезпечення PetroMod2017 для відтворення палеоумов в басейнах, що можуть сприяти формуванню вуглеводнів. Проаналізовано особливості перспектив нафтогазоносності нетрадиційних пасток типу біогерм.
  • Документ
    Нафтогазоносність башкирських відкладів (пенсильваній) Абазівського газоконденсатного родовища (Дніпровсько-Донецька западина)
    (2023) Шевченко Катерина; Огар Віктор Володимирович
    За результатами проведеного аналізу літології та фізичних властивостей пісковиків верхньої частини серпуховського та нижньої частини башкирського ярусів виявлено відмінності в їх літологічному складі та латеральній витриманості. На відміну від пісковиків серпуховського ярусу, башкирські пісковики характеризуються локальним поширенням і меншими за розмірами геологічними тілами. Однак вони можуть розглядатись як резерв для нарощування додаткових запасів вуглеводнів. Проте картування локальних літологічних тіл у башкирському ярусі потребує додаткових витрат, пов'язаних, зокрема, із застосуванням детальної сейсморозвідки. Ці витрати можуть бути доцільними, оскільки Абазівське родовище перебуває на завершальній стадії розробки. Ключові слова Дніпровсько-Донецька западина, Абазівське газоконденсатне родовище, серпуховський ярус, башкирський ярус, пісковики, нафтогазоносність.