Кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз відображається 1 - 5 з 8
- ДокументПоезія Івана Драча останнього періоду. Добірка авторської поезії "Юнь"(2023) Довгаль Віра Іванівна; Ткаченко Анатолій ОлександровичУ контексті роботи дослідимо останній період творчості українського поета Івана Драча. Робота зосереджена на вивченні життєвого та літературного контексту, аналізі основних етапів творчості та характеристиці останнього її періоду. Також розглянуто тематичні та стилістичні риси його поезії, зокрема головні мотиви та вжиток мовних засобів. Особливу увагу приділено ролі та значенню мотиву рідної землі в його останніх поезіях. Дослідження має на меті розкрити творчість Івана Драча в останньому періоді, її значення та вплив на українську поезію, а також розширити розуміння його літературної спадщини.
- ДокументЕкзистенційний вимір поетичної збірки Олени Герасим’юк «Тюремна пісня»: візії свободи, життя та смерті(2023) Довженко Марина Євгенівна; Белімова Тетяна ВалеріївнаУ роботі проаналізовано збірку Олени Герасим’юк через призму філософії екзистенціалізму, провівши паралелі між окремими ідеями, висловленими у віршах, і концепціями таких філософів, як Жан-Поль Сартр, Альбер Камю, Карл Ясперс і Серен К’єркегор. Варто завважити, що в критичній рецензії на збірку «Тюремна пісня», написаній Ією Ківою, було побіжно згадано про зв’язок лірики Олени Герасим’юк з екзистенціалізмом, проте він ніколи не ставав предметом детального дослідження.
- ДокументСторітелінг в інстаграм-блозі(2023) Коваленко Катерина Михайлівна; Гнатюк Мирослава МихайлівнаУ бакалаврській роботі розглянуто поняття сторітелінгу, його визначення та концепції, різні теорії й моделі, які існують в літературі, роль інстаграму як платформи для сторітелінгу. Досліджено особливості інстаграм-контенту, а також засоби, які надає ця соціальна мережа для розповіді цікавих, ефективних історій. Розглянуто, як сторітелінг застосовується в лайфстайл інстаграм-блогах, зокрема в контенті, що об'єднує тревел і лайфстайл тематику. До аналізу залучені два успішних блоги, їхні підходи до створення власних історій на Інстаграмі. Досліджено, як блогери застосовують сторітелінг для залучення та взаємодії з аудиторією, а також те, як вони висвітлюють важливі суспільні питання через свій контент. Досліджено, як блогери Інстаграму використовують сторітелінг для залучення та утримання аудиторії, а також як цей інструмент застосовується для висвітлення важливих суспільних питань.
- ДокументФемінний наратив у новітній літературі опору(2023) Стельмах Олександра Анатоліївна; Белімова Тетяна ВалеріївнаМетою роботи є дослідження особливостей новітньої літератури опору в контексті феміністичної наратології та оприявлення тенденцій її розвитку: проаналізувати вплив фемінізму на сучасну літературу опору, з’ясувати унікальність та своєрідність обраних для аналізу творів, окреслити наукову новизну. У ході дослідження було сформульоване визначення поняття літератури опору: це сукупність літературно-мистецьких творів про суспільний опір і таких, що є демонстрацією соціально-політичної діяльності, спрямованої на спротив домінуючим ідеологіям. З’ясовано, що прикметною особливістю новітніх творів є радикальне переосмислення радянських цінностей. Якщо раніше літературі була притаманна політична заангажованість, то новітні українські письменники зменшили концентрацію патріотичного та морального пафосу, звернулися до естетизму в творчості. Відбулася нормалізація рефлексивності оповіді, аналізу та критики суспільних процесів. На прикладі роману «Смерть лева Сесіла мала сенс» Олени Стяжкіної та книжки спогадів «Дівчата зрізають коси» Євгенії Подобної, простежено реалізацію фемінного наративу в літературі про суспільний опір. В роботі оприявлено подолання віктимності в образі жінки, психологічна типізація персонажів і спектр жіноцтва в літературі.
- ДокументПоетика метадрами в сучасній українській літературі(2023) Шуляк Марія Сергіївна; Шаповал М"аряна ОлександрівнаУ дипломній роботі, присвяченій дослідженню основних рис поетики метадрами в сучасній українській літературі, здійснено огляд дискурсу метадрами в українському літературознавстві, виокремлено структурні особливості метадраматичних текстів і розглянуто характеристику основних рис метадраматичності, визначено ознаки метадрами у пʼєсах В. Герасимчука «Приборкування… Шекспіра!» та М. Шуляк «Театр – це я!». На прикладі низки драматичних творів українських драматургів проаналізовано способи реалізації метадраматичних прийомів. У результаті дослідження доведено, що основними рисами поетики сучасної української метадрами є оперування структурою театру в театрі, що оприявлює метадраматичний прийом пʼєси у пʼєсі, посилений репетицією у пʼєсі та, часто, багатовимірним кодуванням гри ролі в грі. Визначено, що українській метадрамі притаманні двоїсті театральні сцени, розмиття меж межи сценічним простором драматичної ілюзії та дійсністю, залучення простору за лаштунками, постановки вставних сцен, що можуть слугувати як внутрішньою (у формі вставки), так і зовнішньою (актуалізованою «рамковим» типом). Окреслено проблематику метадрами, що звернена до самої себе, природи драми, функцій театру, та нерідко стає приводом до дискусій про радикальну трансформацію, жагу до осучаснення, означення філософської категорії буття театрального процесу та його служителів.