Кафедра логіки

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 14
  • Документ
    Обман і брехня в комунікації
    (2023) Горобенко Яна Валеріївна; Алексюк Ігор Анатолійович
    У першому розділі здійснено загально-філософський огляд предмету дослідження, починаючи від Античності й до сучасності, з метою встановлення основних теоретичних засад і розкриття широкого теоретичного контексту, в якому розглядається брехня. Також досліджується зв'язок між брехнею та мовленнєвими актами, а також взаємозв'язок брехні із максимами комунікації Грайса. Цей розділ спрямований на глибше розуміння теми та її теоретичних основ. У другому розділі детально розглядаються різні форми та види введення в оману і брехні, які зазвичай розрізняють філософи та лінгвісти. В цьому розділі проводиться аналіз цих видів брехні, наводяться приклади та розглядаються їх в контексті комунікації. Також досліджуються способи введення в оману, використовуючи вербальні, невербальні та паралінгвістичні засоби комунікації. У цьому розділі описуються різноманітні прийоми та стратегії, що використовуються людьми для поширення брехні. В результаті розділу розширюється наше розуміння концепції брехні, а також надаються конкретні ілюстрації її прояву в різних аспектах життя.
  • Документ
    Історія розвитку основоположних термінів прагматики: “контекст”, “дискурс”, “мовленнєвий акт”
    (2023) Орєхова Аріна Віталіївна; Алексюк Ігор Анатолійович
    Мета дослідження: з’ясування історичного розвитку термінів “контекст”, “дискурс”, “мовленнєвий акт”. Об`єкт дослідження: історія розвитку прагматики.
  • Документ
    Кроскультурна та міжкультурна прагматика: специфіка і загальний огляд напрямків досліджень
    (2023) Мірошник Михайло Павлович; Алексюк Ігор Анатолійович
    Мета дослідження: зʼясувати місце кроскультурної та міжкультурної прагматик у царині сучасних прагматичних розвідок. Об`єкт дослідження: соціопрагматика як галузь прагматики. Предмет дослідження: кроскультурна та міжкультурна прагматика як розділи сучасної соціопрагматики. Охарактеризувано деякі майбутні напрямки розвитку досліджень галузі і міжкультурної прагматики.
  • Документ
    Концепти міркувань: за чи проти логіки?
    (2020) Мироняк Віталія Андріївна; Хоменко Ірина Вікторівна
    У даній роботі об’єктом є не тільки логіка як наука, а й практика аргументації. Різноманітні експеременти і дослідження, що розглядалися у цій роботі вказують на певну обмеженість і «закритість» запропонованих схем міркувань у повсякденному житті людини. Відтак, дедуктивні міркування, які мають відношення логічного слідування, можуть функціонувати тільки у певних буденних ситуаціях. Схеми modus ponens чи modus tollens, чи будь-які інші схемами, які пропонує логіка є просто конструктом, який може допомогти вказувати на правильні, ідеальні, абстрактні міркування. Міркування, у межах яких, людина мислити не може. Якщо мова йде про формалізовані задачі, то людина може їх вирішувати, але дедукція наприклад не претендує на місце «математичної» задачі. Дедукція — це тільки «схема», якою оперує людина. У цій роботі не розглядалися усі можливі теорії раціональності, які, безперечно, є важливими. Але ті думки, які аналізувалися дозволяють зробити висновок, що, по-перше, для початку потрібно чітко окреслити поняття «раціональності», якщо це можливо, адже різні інтерпретації спричиняють різні висновки; по-друге, раціональність у своєму широкому сенсі, де вона вказує на доречність, ефективність, не може валідувати логічні міркування як істині чи хибні, адже це буде підміною понять, через складну схему підпорядкування.
  • Документ
    Специфіка схем аргументацій у добуванні аргументів
    (2020) Хапчук Діана Сергіївна; Колотілова Наталія Андріївна
    Актуальність даної теми полягає у тому, що автоматична ідентифікація та вилучення компонентів та структури аргументів допомагає дослідникам проаналізувати та структурувати аргументи, схеми аргументації у свою чергу допомагають класифікувати аргументи та надати правильні висновки, що полегшить роботу з величезною базою даних.