Кафедра логіки

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 11
  • Документ
    Концепти міркувань: за чи проти логіки?
    (2020) Мироняк Віталія Андріївна; Хоменко Ірина Вікторівна
    У даній роботі об’єктом є не тільки логіка як наука, а й практика аргументації. Різноманітні експеременти і дослідження, що розглядалися у цій роботі вказують на певну обмеженість і «закритість» запропонованих схем міркувань у повсякденному житті людини. Відтак, дедуктивні міркування, які мають відношення логічного слідування, можуть функціонувати тільки у певних буденних ситуаціях. Схеми modus ponens чи modus tollens, чи будь-які інші схемами, які пропонує логіка є просто конструктом, який може допомогти вказувати на правильні, ідеальні, абстрактні міркування. Міркування, у межах яких, людина мислити не може. Якщо мова йде про формалізовані задачі, то людина може їх вирішувати, але дедукція наприклад не претендує на місце «математичної» задачі. Дедукція — це тільки «схема», якою оперує людина. У цій роботі не розглядалися усі можливі теорії раціональності, які, безперечно, є важливими. Але ті думки, які аналізувалися дозволяють зробити висновок, що, по-перше, для початку потрібно чітко окреслити поняття «раціональності», якщо це можливо, адже різні інтерпретації спричиняють різні висновки; по-друге, раціональність у своєму широкому сенсі, де вона вказує на доречність, ефективність, не може валідувати логічні міркування як істині чи хибні, адже це буде підміною понять, через складну схему підпорядкування.
  • Документ
    Специфіка схем аргументацій у добуванні аргументів
    (2020) Хапчук Діана Сергіївна; Колотілова Наталія Андріївна
    Актуальність даної теми полягає у тому, що автоматична ідентифікація та вилучення компонентів та структури аргументів допомагає дослідникам проаналізувати та структурувати аргументи, схеми аргументації у свою чергу допомагають класифікувати аргументи та надати правильні висновки, що полегшить роботу з величезною базою даних.
  • Документ
    Логіко-когнітивний підхід до міркувань
    (2020) Алексійчук Ольга Євстафіївна; Хоменко Ірина Вікторівна
    У ході виконання роботи показано, чому у дослідженнях когнітивістики, науковці роблять акцент на міждисциплінаронсті і взаємозв’язку дисциплін. Оскільки такі відношення між науками є складними, важливим є повернення до витоків когнітивної науки. Адже встановлення генези дозволить прослідкувати важливість і вплив кожної зі складових. Також для встановлення зв’язків важливим, як і для будь-якого дослідження, є звернення до словника когнітивсістики та етимології термінів, задля розуміння предмету та об’єкту дослідження когнітивних наук. Важливим є огляд напрямів досліджень логіки та їх взаємодія. У контексті розгляду логічних досліджень є важливою «теорія ментальних моделей». Аналіз поглядів на теорію ментальних моделей дає змогу автору тлумачити ментальні моделі як, глибоко вкорінені припущення, узагальнення або навіть картини чи образи, які впливають на те, як ми розуміємо світ і як ми здійснюємо ті чи інші дії. Дослідження ментальних моделей у різних галузях дає змогу стверджувати, що моделювання лежить в основі міркувань. Дослідники «теорії ментальних моделей», передусім, займаються експерементам і розробкою комп’ютерних програм.
  • Документ
    Теорія доречності: сутність і місце у сучасній прагматиці
    (2020) Іванченко Олександр Валерійович; Алексюк Ігор Анатолійович
    В дослідженні з’ясовано і охарактеризовано етапи становлення та основні принципи інференційної прагматики Грайса. Проєкт інференційної прагматики виникає і розвивається як наслідок інтенційної семантики Грайса. Головним принципом інференційної прагматики стає Принцип Кооперації та його максими. Було здійснено огляд головних критичних зауважень до інференційної прагматики Грайса. Головні закиди стосуються adhoc побудови теорії, не універсальності максим Принципа Кооперації, неясності поняття «кооперація», наївно-оптимістичного погляду на людську природу тощо. Виявили і охарактеризували основні принципи та максими теорії доречності. Ними виявились когнітивний та комунікативний принципи, останній в свою чергу є наслідком з першого. Таким чином, теорія доречності є теорією побудованою на когнітивних засадах, на відміну від інференційної прагматики, яка покладала в основу головного принципа раціональність. Ключові слова : принципи інференційної прагматики Грайса, максими теорії доречності, когнітивний принцип, комунікативний принцип, принцип інтенційної семантики Грайса.
  • Документ
    Теорії раціональності, їх логічне підґрунтя та роль в системі суспільних наук
    (2020) Голяшкін Єгор Олегович; Хоменко Ірина Вікторівна
    В даній роботі надано всесторонній аналіз поняття теорії раціональності, продемонстровано його вплив у різних сферах, висвітлена їх ролі фундаменту суспільних наук, основи сучасних когнітивних досліджень, а також каменю спотикання в етичному дискурсі.