Кафедра парламентаризму
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз відображається 1 - 3 з 3
- ДокументТрансформація представницького правління в умовах глобалізації(2022) Рейтерович ІгорВ умовах глобалізації представницьке правління піддається серйозним випробуванням, починаючи від зниження рівня довіри з боку громадян до політичних інститутів і лідерів у розвинутих демократичних країнах та закінчуючи відвертою імітацією інструментів представницької демократії. Відповідно метою дослідження є аналіз проблем та перспектив розвитку представницького правління в контексті сучасних глобалізаційних викликів, а також визначення напрямів його вдосконалення. Методологія дослідження базується на комплексі загальнонаукових та спеціальних методів (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, структурно-функціонального, інституційного та компаративного аналізу, спостереження, системного підходу та моделювання). Результати дослідження свідчать, що на сьогодні ключові принципи представницького правління в цілому залишають незмінними (ті, хто управляє, призначаються за допомогою регулярних виборів; процес прийняття рішень владою зберігає певну незалежність від побажань електорату; ті, ким управляють, можуть висловлювати свої думки та політичні уподобання незалежно від тих, хто управляє; публічні рішення проходять обов’язкове випробування дебатами), однак відбувається їх певна трансформація під тиском таких факторів, як криза легітимності представницької демократії, глобальне домінування популізму, а також падіння рівня загальної ефективності представницьких органів влади та публічної політики. Разом із тим, оскільки представницьке правління є достатньо гнучкою системою, адаптивною та стійкою до зовнішніх впливів, воно здатне протистояти зазначеним негативним тенденціям, передусім шляхом імплементації нових форм неінституціолізованої політичної участі громадян у діяльність представницьких органів влади; трансформації ролі груп інтересів у суспільно-політичних процесах; поглиблення професіоналізації представницького правління, а також створення інститутів деліберативної демократії із застосуванням процедури жеребкування.
- ДокументЕволюція парламентаризму в сучасній Україні(2022) Крейденко ВолодимирРоботу присвячено актуальному питанню реформування державного управління та його забезпечення в розрізі еволюції парламентаризму в сучасній Україні за змішаної форми державного правління (президентсько-парламентській та парламентсько-президентській) із застосуванням найкращих світових практик парламентів таких країн розвинутої демократії, як: Канада, Великобританія, Італія, США, Німеччина, Франція. Предметом наукового дослідження є еволюція парламентаризму в Україні. Методологія наукового дослідження складає загальнонауковий матеріалістично-діалектичний метод. У процесі дослідження також застосовувались історично-правовий, політичний, державницький, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, формально-логічний, соціологічний, статистичний та низка інших загальнонаукових і спеціальних наукових методів. Метою наукового до- слідження є вивчення та апробація найкращих світових та українських практик роботи й повноважень парламентів світу та Верховної Ради України за різних форм державного правління для формування ефективної системи державної влади, де провідну роль має відігравати вищий законодавчий орган влади в Україні. Висновок дослідження. В основі унеможливлення політичних конфліктів та криз, а також для ефективної інституційної взаємодії між Президентом України, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України має бути ухвалено низку змін до Конституції України, законів України та чітко розподілені всі владні повноваження у сфері виконавчої гілки влади.
- ДокументParliamentarism as a Special System of Public Management(2022) Гошовська ВалентинаРозглядається феномен парламентаризму як новий напрям знань у науці публічного управління. Метою розділу є науковий аналіз парламентаризму як особливої системи публічного управління. Досягнення означеної мети передбачає реалізацію таких завдань дослідження: розгляд еволюційних поглядів на парламентаризм включно з інституціоналізацією концепції парламентаризму в Україні; визначення місця парламентаризму в системі державної влади, а також науки і практики публічного управління; окреслення ролі парламенту як домінуючої складової народного представництва; інтерпретація парламентаризму в сучасній науці публічного управління; аналіз трансформації парламентаризму в умовах сучасних змін; розгляд сучасних трендів розвитку парламентаризму. Методологія дослідження базується на низці визнаних у сучасній науці методів, а саме – системного методу, що передбачає сприйняття публічного управління як системи з такою цілісною підсистемою, як парламентаризм, що виявляє себе на засадах стверджених теоретичних поглядів та дієвих практик; методу ретроспективного аналізу, який базується на розгляді теорії і практики парламентаризму в процесі його становлення й сучасного розвитку; компаративістського методу, що зумовлює аналіз інституціоналізації та розвитку парламентаризму в Україні з урахуванням досвіду інших країн. Результатами дослідження є доведення, що парламентаризм є особливою системою публічного управління, в якій парламент відіграє ключову роль, а інститути представницької демократії є базовими. Парламентаризм є міжгалузевим напрямом складного суспільно-політичного явища, пов’язаного із системою організації політичної влади в державі, яка включає розгляд питань із політології, права і публічного управління. У дослідженні уточнено науковий апарат парламентаризму, визначено завдання парламентаризму як напряму знань у науці публічного управління. Практична вагомість роботи полягає в тому, що вона орієнтована на навчальний процес (викладання дисциплін) за спеціалізацією «Парламентаризм і парламентська діяльність» Навчально-наукового інституту публічного управління і державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цінність/ оригінальність дослідження полягає в тому, що Науковою школою вітчизняного парламентаризму вперше визначено наукове поняття «парламентаризм», стандарти і компетентності парламентської діяльності, сучасні моделі реалізації народного представництва в державотворчому процесі України, особливості розвитку політичної культури в забезпеченні єдності та консолідації українського суспільства, механізми запобігання політичній корупції в органах представницької влади в Україні та ін.