Кафедра гідрогеології та інженерної геології
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз відображається 1 - 5 з 17
- ДокументМоделювання потоку грунтових вод на території будівництва по вул. О. Гончара 17-23, в м. Києві(2023) Половець Микола; Кошляков Олексій ЄвгеновичПроектований житловий комплекс з паркінгом розташовується по вул. О. Гончара, 17-23 в Шевченківському районі м. Києва. Фундамент будинку пальовий. По периметру передбачено огородження з паль Ø820 мм, довжиною від 19,13 м до 32,23 м. Рельєф майданчика спокійний. Відмітки поверхонь змінюються в межах відміток 187,0 – 189,80 м. У геологічній будові на розвідану глибину до 25,5 м беруть участь четвертинні відклади, представлені лесоподібними ґрунтами, що залягають на мореному суглинку, що підстилається прісноводним суглинком. З поверхні розвинений насипний ґрунт, потужністю до 5,1 м, перекритий місцями шаром асфальту, бетонними плитами або ґрунтово – рослинним шаром. Інженерно-геологічний розріз складний 7-ма ІГЕ. Гідрогеологічні умови характеризується наявністю витриманого горизонту підземних вод, встановлений рівень якого залягає на момент вишукувань листопад – грудень, 2004 на глибині 15,0 – 18,0 м, що відповідає позначки 171,2 – 173,25 м. Водовмісними ґрунтами піску в суглинках ІГЕ-4, пісок ІГЕ-6. Гідрогеологічні умови ділянки характеризуються наявністю четвертинного водоносного горизонту у флювіогляціальних відкладах з відмітками дзеркала 173,5 – 176,1 м. Водотривом є «строкаті» глини неогену – інженерно – геологічний елемент ІГЕ-11. Сезонні коливання РҐВ становить +1,3 м-0,5 м. Сейсмічність району згідно з ДБН В. 1.1 -12: 2006 (додаток Б), в межах якого розташована ділянка досліджень, становить 5 балів. Методика полягає у вирішені диференціального рівняння усталеного потоку ґрунтових вод. Моделювання здійснено у програмному забезпеченні PMWIN (Processing Modflow for Windows). Гідрогеологічні умови не зазнають суттєвих змін. Ґрунтовий потік залишається у природному режимі, техногенний вплив незначний та майже не впливає на потік. Підтоплення на даній території внаслідок спорудження «стіни в ґрунті» не відбувається. У даній роботі отримано наступні результати: здійснено аналіз фізико-географічних, геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних умови майданчика будівництва; Відображені умови геофільтрації для території вишукувань, визначені розрахункові параметри інженерно-геологічних елементів та характеристики об’єкту «стіна в ґрунті», побудована вихідна гідродинамічна схема усталеного потоку ґрунтових вод.
- ДокументМоделювання потоку грунтових вод на території будівництва по вул. О. Гончара 69, в м. Києві(2023) Романюк Ярослав; Кошляков Олексій ЄвгеновичМетою магістерської роботи є прогнозування локальних змін рівня ґрунтових вод внаслідок будівництва по вул. О. Гончара № 69 в м. Києві. Об’єкт дослідження – ґрунтові води на території будівництва. Предмет дослідження – зміни рівня ґрунтових вод на території будівництва внаслідок спорудження «стіни в ґрунті». Для досягнення мети виникає необхідність провести та виконати наступні завдання: 1.Виконати аналіз фізико-географічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов досліджуваної території; 2.Виконати схематизацію умов геофільтрації для території досліджень, визначити розрахункові параметри і характеристики об’єкту моделювання та побудувати вхідну гідродинамічну схему усталеного потоку ґрунтових вод; 3.Шляхом розв’язання оберненої задачі геофільтрації у програмному середовищі PMWIN (Processing Modflow for Windows) виконати корегування вхідної гідродинамічної схеми та отримати достовірну математичну модель усталеного потоку ґрунтових вод у природних умовах. 4.Розв’язати пряму задачу геофільтрації у програмному середовищі PMWIN з урахуванням впливу «стіни в ґрунті», на основі якої визначити прогнозний рівень ґрунтових вод на території досліджень; 5.Порівняти природний та прогнозний рівні ґрунтових вод на території досліджень та оцінити можливі локальні зміни рівня внаслідок будівництва «стіни в ґрунті». Слід зазначити, що біля фундаменту споруди спостерігається досить значний напірний градієнт, що свідчить про велику швидкість фільтрації. В подальших дослідженнях на даному об’єкті слід звернути увагу, що підвищена фільтрація в цій зоні може призвести до виникнення механічної суфозії та руйнування фундаменту споруди.
- ДокументОцінка перспективи використання грунтового водоносного горизонту на території села Катанське(2023) Зеленіна Дарина; Рева Максим ВалерійовичНа досліджуваній території панує помірно-континентальний клімат. Середня кількість атмосферних опадів становить 675 мм. Протікає річка Ворсклиця на якій останніми роками спостерігається зниження рівня водності. Територія розташована в межах Дніпровсько-Донецької западини. Основні геоморфологічні елементи села – річкові тераси, плато, яри та балки. Підземні води належать до Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. До початку повномасштабного вторгнення рф село мало централізоване водопостачання, але водогін вийшов з ладу. На сьогодні, водопостачання досліджуваної території здійснюється одиночними свердловинами та шахтними колодязями. В основному це водоносні горизонти четвертинних та неогенових відкладів. Досліди проводились з серпня 2022 року до березня 2023 року. Були виміряні рівні ґрунтових вод, побудовані графіки зміни рівнів поди та зміни потужності стовпів води, а також карти гідроізогіпс для 8 місяців спостереження. Аналізуючи масив даних (рівні грунтових вод, графіки та карти), можна зробити наступний загальний висновок: що за восьмимісячний період спостережень суттєвих змін рівнів ґрунтових вод не відбулося. Таким чином, вважаємо, що мешканці с. Катанське забезпечені водою. Отже, ґрунтовий водоносний горизонт забезпечує потреби жителів села в господарсько-питному водопостачанні.
- ДокументВизначення стійкості схилу на ділянці будівництва по вул. Миколи Пимоненка, 15 у Шевченківському районі м. Києва(2023) Єнацька Ганна; Чомко Дмитро ФедоровичДосліджувана ділянка розташована за адресою: вул. Миколи Пимоненка, 15 у Шевченківському районі м.Києва. Територія дослідження характеризується помірно континентальним кліматом, який переважно формується під впливом циркуляції атмосферних повітряних мас, сонячної радіації, р. Дніпро та антропогенного впливу. Загалом ділянка в геоморфологічному відношенні приурочена до Придніпровської височини. За формою рельєфу ділянка розташована в правому схилі Глибочицького каньйону з абсолютною висотою 143,40-153,10 м і перепадом висот 9,7 м. Відповідно до ДБН А.2.1-1:2008 за складністю інженерно-геологічних умов територія будівництва відноситься до ІІІ (складної) категорії. Геологічний розріз в межах досліджуваної глибини 27,0м складений четвертинними відкладами (пісками та супісками). За геолого-генетичними ознаками та фізико-механічними властивостями виділено 8 інженерно-геологічних елементів опис яких наведений зверху – донизу: ІГЕ-1 – (t Н) – Насипний ґрунт: супісок піщанистий, сіро-коричневий, твердий, з тонкими прошарками піску мілкого 10-15%; ІГЕ-2 – (d PIII - H) Пісок мілкий, жовто-сірий, середньої щільності, малого ступеня водонасичення ; ІГЕ-3 – (d PIII - H) Супісок пилуватий, пальово-жовтий, твердий, лесовидний, з тонкими прошарками піску мілкого 10-15%; ІГЕ-4 – (d-c PIII) Супісок піщанистий, коричневий, пластичний; ІГЕ-5 (d-c PIII) Суглинок легкий пилуватий, коричневий, тугопластичний, з тонкими прошарками суглинку м'якопластичного 10-20%, з включенням карбонатів 5%; ІГЕ-6 – (N1 np) Пісок мілкий, світло-сірий, щільний, малого і середнього ступеня водонасичення та насичений водою; При облаштуванні фундаменту необхідно передбачити конструктивні заходи, згідно з вимогами ДБН В.2.1-10-2009.
- ДокументВизначення осідання ґрунтової основи на дослідній ділянці вул. Миколи Амосова 9, в м. Києві(2023) Ярмішко Ярина Володимирівна; Рева Максим ВалерійовичЗгідно з ДБН А.2.1-1:2008, досліджувана територія будівництва відноситься до III (складної) категорії за складністю інженерно-геологічних умов. У роботі розраховано величину осідання і просідання ґрунтової основи під дією прямокутного та стрічкового фундаменту методом пошарового підсумовування. Будуючи графік, відрахували глибину, починаючи з підошви фундаменту, тобто не враховували потужність фундаменту (d = 2,5 м) при побудові графіка. Як видно на графіку, мінімальне значення напруг від власної ваги маємо на глибині 17.1 м, а максимальне знаходиться на глибині 6,6 м. Також побудована додаткова епюра напруг від власної ваги ґрунту. Вона потрібна для визначення стислої зони, адже на перетині цієї додаткової епюри напруг від власної ваги та епюри від додаткового навантаження закінчується стисла зона. Епюри напруг від дії прямокутного та стрічкового фундаменту з глибиною зменшуються, це пов’язано з тим, що на поверхні ґрунтового масиву вплив споруди є максимальним, а занурюючись на глибину, цей вплив слабшає, тому і напруги зменшуються. Збільшили навантаження для прямокутного фундаменту методом підбору. При цьому спостерігали за осіданням, щоб воно не перевищувало 8 см. Навантаження P збільшили з 183 до 185 кПа. При цьому величина осідання змінилась до 7,9 см, що задовольняє допустиме осідання. Дана ділянка є придатною для будівництва споруд із запасом на додаткове навантаження 2 кПа.