Кафедра вірусології

Постійний URI для цього зібрання

https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/206

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 5 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Молекулярно-біологічні властивості вірусу весняної віремії коропа (SVCV), ізолят VN17
    (2023) Тепленко Юлія Геннадіївна; Шевченко Тетяна Петрівна
    Метою роботи було вивчити молекулярно-біологічні властивості вірусу весняної віремії коропа (SVCV), ізоляту VN17. У ході виконання роботи досліджено біологічні властивості ізоляту VN17 на культурі клітин епітеліальної папіломи коропа ЕРС, визначено морфологію та розміри віріонів ізоляту VN17, проведено філогенетичний аналіз гену G вірусу весняної віремії коропа.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив ряду сполук похідних ізофлавоноїдів на показники неспецифічної антивірусної резистентності in vitro
    (2023) Дубова Ірина Василівна; Андрійчук Олена Миколаївна
    У ході виконання дослідження було проведено скринінгове дослідження в ряду хімічно синтезованих аналогів природніх сполук ізофлавоноїдів з метою виявлення антивірусних властивостей в системі in vitro за профілактичною схемою та перевірено їх вплив на показники антивірусної резистентності. Вперше показано, що розчинник сполук DMSO суттєво підвищує індекс метаболічної активації клітин, тоді як у складі розведень сполук такий ефект є статистично значущо нижчий, або взагалі відсутній. Показано, що оптимальними концентраціями сполук, які впливають на стабільність індексу метаболічної активації клітин, є 10 -7 та 10 8 М. Сполуки №16 та 18 мають найвищий індекс метаболічної активації. Сполука №5 ізофлавоноїдного ряду мала негативний вплив на індекс метаболічної активаціїї клітин в усіх концентраціях. Біологічним способом визначено здатність сполук ізофлавоноїдного ряду - індукувати ІФН в умовах in vitro.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив комбінування фізичних та хімічних факторів на реплікацію вірусу Епштейна-Барр
    (2023) Журавльова Марія Дмитрівна; Харіна А.В.
    В роботі було проведено серію експериментів на культурі клітин 3HR-1(трансформовані В-лімфоцити), для дослідження цитотоксичності біметалевих наночастинок срібла та золота, а також їх антивірусної активності щодо вірусу Епштейна-Барр. Також було досліджено вплив інфрачервоного опромінення на ефективність наночастинок. Для встановлення цитотоксичності досліджували вплив наночастинок на проліферативну здатність клітин (фарбування трипановим синім), мітохондріальну активність (тест МТТ) та лізосомальну активність (реакція з нейтральним червоним). Для вивчення антивірусної активності використовували метод полімеразної ланцюгової реакції.
  • Ескіз
    Документ
    Ідентифікація та філогенетичний аналіз алексі-, карла- та потівірусів у рослин роду Allium в Україні
    (2023) Тагер Кирил Володимирович; Шевченко Тетяна Петрівна
    Метою роботи було провести ідентифікацію та філогенетичний аналіз алексі-, карла- та потівірусів у рослин роду Аllium в Україні. Було проведено відбір зразків часнику та цибулі, що мають типові симптоми вірусних інфекцій, проведено ідентифікацію вірусів за допомогою серологічних та молекулярних методів, встановлено філогенетичні зв’язки між виділеними вірусними ізолятами та ізолятами з інших країн. За результатами імуноферментного аналізу та ЗТ-ПЛР було ідентифіковано як моно- так і змішану інфекцію спричинену представниками родів Potyvirus, Carlavirus та Allexivirus. Найбільш розповсюдженими серед симптоматичних рослин виявились представники родів Potyvirus та Carlavirus. За результатами філогенетичного аналізу українські ізоляти OYDV утворюють окрему кладу, що свідчить про можливу наявність українського штаму або варіанту OYDV.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка методу для оцінки специфічності виявлення антиген-специфічних т-клітин за допомогою пептидних MHC-мультимерів
    (2023) Горачко Лілія Євгеніївна; Коротєєва Ганна Володимирівна
    Оптимізовано підхід для виявлення антиген-специфічних CD8 Т-клітин. Підтверджено специфічність фарбування та високу частку активації досліджуваної антиген-специфічної популяції клітин методом пептидної рестимуляції. Виявлено, що кількість антиген-специфічних Т-клітин залежить від повторної стимуляції з використанням пептидного стимулюючого комплексу (TLR ліганди та пептид). За наявності стимулючого пептиду у концентрації 10 мкг та фарбування тривалістю 24 год, відмічено максимально високу активацію антиген-специфічної CD8+ популяції. Встановлено, що присутність інгібітора протеїнкінази (PKI) впливає на кількість та функціональний стан CD8 Т-клітин. Після оптимізації протоколу з PKI зафіксовано статистично достовірне збільшення рівня активованих клітин і дозволило покращити виявлення популяцій.