Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2(109)

Вступ. Природні та антропогенно змінені комплекси природно-заповідного фонду острова Хортиця зазнають значного впливу внаслідок людської діяльності, техногенних процесів і військових факторів. Важливо також враховувати трансформації, пов'язані з регулюванням течії річки Дніпро, експлуатацією Дніпрогесу та наслідками руйнування Каховського водосховища. Усі ці чинники спричинили суттєві зміни у водному режимі та структурі ландшафтів території. Основною метою запропонованого дослідження є вивчення змін природних і антропогенних ландшафтів заповідника "Хортиця" шляхом аналізу магнітних властивостей та вмісту токсичних хімічних елементів (зокрема, важких металів) у донних відкладах осушених озер, що виникли внаслідок руйнування Каховської греблі, а також у ґрунтовому покриві. Методи. Лабораторні вимірювання магнітної сприйнятливості проводили за допомогою капамістка KLY-2. Далі визначали питому магнітну сприйнятливість χ (10⁻⁸ м³/кг), нормалізуючи отримані значення на масу зразка. Вміст хімічних елементів визначали методом рентгенофлуоресцентного аналізу (XRF), використовуючи прилад ElvaX Pro — лабораторний РФА-аналізатор, здатний виявляти елементи в діапазоні від Na (11) до U (92). Результати. Значення магнітної сприйнятливості в досліджених зразках ґрунтів є надзвичайно високими (χ=97–572×10–6 м³/кг). Зафіксовано істотне перевищення ГДК для цинку (у 2–5 разів), хрому (у 20–30 разів), міді (у 1,1–3 рази), нікелю (у 4–10 разів) та кобальту (у 3–4 рази). Подібні показники, ймовірно, пов'язані з наслідками процесів горіння, а також з антропогенним впливом, зокрема промисловим забрудненням, яке походить із Запоріжжя. Водночас характер змін магнітної сприйнятливості та її кореляція із вмістом важких металів донних відкладів у межах озер Хортиці свідчить про інші закономірності. Це дає змогу зробити висновок про існування механізму формування підвищеного магнітного сигналу, що пов'язаний із переважанням речовини літогенного походження, ймовірно привнесеної з навколишніх кристалічних порід Українського щита. Висновки. Донні відклади озер Хортиці становлять надзвичайно цінний природний матеріал для ретроспективного аналізу формування магнітних частинок, накопичення важких металів і уламкових гірських порід різного походження з метою оцінки як природного, так і антропогенного впливу на екосистеми заповідника "Хортиця" впродовж останніх кількох століть.

Вступ. Війна, яка триває в Україні, стала найбільшим збройним конфліктом у світі за останнє десятиліття, що спричинив безпрецедентні руйнування та спустошення природних ландшафтів країни. Катастрофа, спричинена вибухом на Каховській ГЕС, завдала непоправної шкоди екологічно важливим і цінним землям природно-заповідного фонду Херсонської області. Метою роботи було дослідження площ підтоплених земель природно-заповідного фонду Херсонської області, що постраждали внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС за допомогою даних дистанційного зондування Землі. Методи. Висвітлено особливості використання дистанційного зондування (ДЗ) для геоінформаційного моделювання впливу наслідків підриву дамби Каховської ГЕС на землі природно-заповідного фонду Херсонської області. Також для роботи використано дані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Open Street Map, супутникові знімки Landsat 8. Для оброблення даних застосовано метод геоінформаційного моделювання в середовищі QGIS, Sentinel Hub, ArcGIS. Результати. В ході дослідження встановлено, що понад 80 % площі затоплення зазнала половина із досліджуваних природно-заповідних об'єктів (19). В роботі особливу увагу приділено Національному природному парку "Нижньодніпровський", який є найбільшим за площею і фактично розташований на лінії бойового зіткнення. Площа затоплення склала 89 %, що говорить про шкоду, яку спричинило затоплення. У тексті описано алгоритм обробки геопросторових даних, Landsat. Для аналізу змін, що зазнали ландшафти парку, оцінено зміни вегетаційних індексів. Висновки. В роботі зроблено висновок про необхідність подальшого моніторингу та розробки комплексних заходів з реабілітації постраждалих територій. Запропоновано використовувати результати моделювання для планування заходів із захисту та відновлення природних комплексів в умовах таких техногенних катастроф. Отримані результати стануть підґрунтям для подальших досліджень, що включатимуть вивчення динаміки змін стану площ земель природно-заповідного фонду. Такий підхід дасть змогу більш повно оцінити наслідки події та розробити ефективні заходи для відновлення та збереження цих земель.