Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2(109)

Вступ. Природні та антропогенно змінені комплекси природно-заповідного фонду острова Хортиця зазнають значного впливу внаслідок людської діяльності, техногенних процесів і військових факторів. Важливо також враховувати трансформації, пов'язані з регулюванням течії річки Дніпро, експлуатацією Дніпрогесу та наслідками руйнування Каховського водосховища. Усі ці чинники спричинили суттєві зміни у водному режимі та структурі ландшафтів території. Основною метою запропонованого дослідження є вивчення змін природних і антропогенних ландшафтів заповідника "Хортиця" шляхом аналізу магнітних властивостей та вмісту токсичних хімічних елементів (зокрема, важких металів) у донних відкладах осушених озер, що виникли внаслідок руйнування Каховської греблі, а також у ґрунтовому покриві. Методи. Лабораторні вимірювання магнітної сприйнятливості проводили за допомогою капамістка KLY-2. Далі визначали питому магнітну сприйнятливість χ (10⁻⁸ м³/кг), нормалізуючи отримані значення на масу зразка. Вміст хімічних елементів визначали методом рентгенофлуоресцентного аналізу (XRF), використовуючи прилад ElvaX Pro — лабораторний РФА-аналізатор, здатний виявляти елементи в діапазоні від Na (11) до U (92). Результати. Значення магнітної сприйнятливості в досліджених зразках ґрунтів є надзвичайно високими (χ=97–572×10–6 м³/кг). Зафіксовано істотне перевищення ГДК для цинку (у 2–5 разів), хрому (у 20–30 разів), міді (у 1,1–3 рази), нікелю (у 4–10 разів) та кобальту (у 3–4 рази). Подібні показники, ймовірно, пов'язані з наслідками процесів горіння, а також з антропогенним впливом, зокрема промисловим забрудненням, яке походить із Запоріжжя. Водночас характер змін магнітної сприйнятливості та її кореляція із вмістом важких металів донних відкладів у межах озер Хортиці свідчить про інші закономірності. Це дає змогу зробити висновок про існування механізму формування підвищеного магнітного сигналу, що пов'язаний із переважанням речовини літогенного походження, ймовірно привнесеної з навколишніх кристалічних порід Українського щита. Висновки. Донні відклади озер Хортиці становлять надзвичайно цінний природний матеріал для ретроспективного аналізу формування магнітних частинок, накопичення важких металів і уламкових гірських порід різного походження з метою оцінки як природного, так і антропогенного впливу на екосистеми заповідника "Хортиця" впродовж останніх кількох століть.

Вступ. Висвітлено результати фізичного моделювання протікання нафти через породу-колектор (пісковик Розумівського нафтогазоконденсатного родовища). Мета досліджень полягала у вивченні петрофізичних параметрів зразків керну пісковиків та фізичного моделювання процесу протікання нафти через них у пластових умовах. Методи. Визначення петрофізичних параметрів (густина, пористість, структура пустотного простору, проникність) зразків пісковиків в атмосферних умовах виконувались стандартними методами. Для фізичного моделювання процесу протікання нафти через пісковик використовувалась спеціальна установка високого тиску. Результати. Досліджено фільтраційно-ємнісні характеристики зразків пісковиків за атмосферних умов та фізичного моделювання пластових умов. Наведено значення фільтраційно-ємнісних параметрів досліджених порід, а також їх порівняння. Виконано оцінку структури пустотного простору порід та їх аналіз. Наведено результати досліджень проникності порід для нафти в різних РТ-умовах. Висновки. За допомогою кореляційного аналізу встановлено ряд кореляційних залежностей між проникністю досліджених порід і температурою та тиском у пластових умовах. Ці залежності можуть бути використані при інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин та моделюванні фільтраційно-ємнісних параметрів порід-колекторів. Надалі результати даного дослідження будуть базою для вивчення впливу вібро-хвильових та хімічних методів інтенсифікації видобутку вуглеводнів на фільтраційні властивості порід-колекторів.

Вступ. Перспективи збільшення мінерально-сировинної бази України є однією з основних стратегій розвитку нашої країни як сьогодні, так і в повоєнний період. Питання збільшення кількості загальних затверджених запасів мінеральних радонових вод за рахунок відкриття нових родовищ, сьогодні, через високу вартість, практично не розглядається. Проте детальний аналіз з метою можливого збільшення експлуатаційних запасів на базі вже розвіданих родовищ – є досить перспективним. Дана робота підпадає під одну із складових плану досягнення спільного кращого майбутнього, ухваленого членами Організації Об'єднаних Націй у 2015 р. (17 цілей сталого розвитку). Матеріал, викладений у статті, відноситься до 3 пункту, а саме – Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці. Радонові мінеральні води є бальнеологічними підземними водами, що мають лікувальні властивості при внутрішньому чи зовнішньому застосуванні. Важливим фактором під час експлуатації таких підземних вод є їх відповідність кондиціям, тобто встановленим гранично допустимим концентраціям (далі – ГДК), які є чинними на сьогодні. В різні періоди часу в межах Вінницької області проводились різні стадії розвідки родовищ мінеральних радонових вод – від пошукових робіт до детальної розвідки. Тому детальний аналіз дієвих родовищ, оцінка перспектив їх розширення чи збільшення експлуатаційних запасів, визначення ресурсного потенціалу установ, які спеціалізуються на видобутку радонових підземних вод є, на думку авторів, важливим завданням. Методи. Дане дослідження проведено на підставі детального аналізу фондових матеріалів та порівняння фактичних результатів вмісту радонових мінеральних вод різних родовищ у межах Вінницької області. Результати. Завдяки проведеним дослідженням встановлено, що в межах Курортної ділянки, яка розташована в м. Немирів, є потенціал до збільшення експлуатаційних запасів мінеральних радонових вод. Дане твердження базується на аналізі даних попередньої (1985 р.) та детальної (2004 р.) розвідок. Висновки. Дослідження показали, що збільшення експлуатаційних запасів мінеральних радонових вод можливе за рахунок недіючої (на сьогодні) експлуатаційної свердловини № 6-Р. Під час детальної оцінки експлуатаційних запасів свердловину виключили з підрахунку запасів через перевищення вмісту нітратів (>65 мг/дм3) згідно з Галузевим стандартом України (ГСТУ) 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні. Технічні умови". Проте підвищений вміст нітратів, напевно, не є результатом забруднення цільового водоносного горизонту, а є швидше наслідком радіолізу води. Більш детальні дослідження цієї проблеми могли б привести до удосконалення чинних нормативних вимог до мінеральних вод, які використовуються саме для зовнішнього застосування.

Вступ. Війна, яка триває в Україні, стала найбільшим збройним конфліктом у світі за останнє десятиліття, що спричинив безпрецедентні руйнування та спустошення природних ландшафтів країни. Катастрофа, спричинена вибухом на Каховській ГЕС, завдала непоправної шкоди екологічно важливим і цінним землям природно-заповідного фонду Херсонської області. Метою роботи було дослідження площ підтоплених земель природно-заповідного фонду Херсонської області, що постраждали внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС за допомогою даних дистанційного зондування Землі. Методи. Висвітлено особливості використання дистанційного зондування (ДЗ) для геоінформаційного моделювання впливу наслідків підриву дамби Каховської ГЕС на землі природно-заповідного фонду Херсонської області. Також для роботи використано дані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Open Street Map, супутникові знімки Landsat 8. Для оброблення даних застосовано метод геоінформаційного моделювання в середовищі QGIS, Sentinel Hub, ArcGIS. Результати. В ході дослідження встановлено, що понад 80 % площі затоплення зазнала половина із досліджуваних природно-заповідних об'єктів (19). В роботі особливу увагу приділено Національному природному парку "Нижньодніпровський", який є найбільшим за площею і фактично розташований на лінії бойового зіткнення. Площа затоплення склала 89 %, що говорить про шкоду, яку спричинило затоплення. У тексті описано алгоритм обробки геопросторових даних, Landsat. Для аналізу змін, що зазнали ландшафти парку, оцінено зміни вегетаційних індексів. Висновки. В роботі зроблено висновок про необхідність подальшого моніторингу та розробки комплексних заходів з реабілітації постраждалих територій. Запропоновано використовувати результати моделювання для планування заходів із захисту та відновлення природних комплексів в умовах таких техногенних катастроф. Отримані результати стануть підґрунтям для подальших досліджень, що включатимуть вивчення динаміки змін стану площ земель природно-заповідного фонду. Такий підхід дасть змогу більш повно оцінити наслідки події та розробити ефективні заходи для відновлення та збереження цих земель.