Дисертації | Dissertations

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Робота присвячена перекладознавчому дослідженню ідіостилю сучасної американської письменниці Донни Тартт в українському перекладі. Ідіостиль визначаємо як систему мовних і концептуальних характеристик, притаманних творам певного автора, які роблять унікальною авторську картину світу, втілену в цих творах і виражену крізь усю сукупність індивідуальних мовних засобів. Теоретико-методологічна концепція дисертації базується на синтезі дескриптивного підходу до перекладу та теорій стилістичних зсувів, концептуальної інтеграції та перекладацьких стратегій. Дескриптивний підхід розглядає переклад як факт цільової культури, відмовляючись від прескриптивної оцінки перекладацьких рішень. Теорія рецепції збагачує дослідження інструментарієм для аналізу читацького сприйняття. У дослідженні застосовано комплексний підхід, що поєднує методи перекладознавства, когнітивної лінгвістики та комп’ютерного аналізу. Теорія рецепції уможливила аналіз читацьких відгуків з метою виявлення ключових концептів. Комп’ютерна обробка текстів за допомогою мови програмування Python застосована для збору читацьких відгуків, виявлення на їх основі частотності вживання лексичних одиниць та проведення перехресного аналізу; створення паралельних корпусів текстів оригіналів та перекладів романів Тартт; пошуку вербалізаторів концептів. Метод контекстуального аналізу використано для виявлення способів вербалізації концептів в оригіналі та перекладі. Теорія концептуальної інтеграції застосована для аналізу образної складової концептів та способів її відтворення в перекладі. Порівняльний перекладознавчий аналіз уможливив виявлення індивідуальних стратегій і тактик перекладачів та їхнього впливу на відтворення ідіостилю. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного перекладознавчого дослідження ідіостилю автора в перекладі та визначення особливостей його відтворення на мовному та концептуальному рівнях. Актуальність роботи також визначається зростанням інтересу до творчості Донни Тартт в Україні, що засвідчується появою українських перекладів усіх її романів (2016-2024 роки), та потребою у ґрунтовному дослідженні особливостей відтворення її ідіостилю українською мовою; важливістю вивчення індивідуальних стратегій перекладачів; потребою інтеграції методів когнітивної лінгвістики та сучасного перекладознавства для всебічного аналізу відтворення концептуальних структур у перекладі. Метою дослідження є відтворення ідіостилю Донни Тартт в українських перекладах. Обʼєктом дослідження постає ідіостиль Донни Тартт в текстах оригіналу та перекладу. Предметом дослідження є стратегії і тактики відтворення ідіостилю в українських перекладах. Матеріалом дослідження слугують романи «Щиголь» і «Таємна історія» (2870 сторінок оригінальних текстів) та їхні українські переклади, виконані В. Шовкуном та Б. Стасюком відповідно; близько 500 найпопулярніших англомовних відгуків на роман The Secret History (загальним обсягом 115740 слів) та 500 відгуків на роман The Goldfinch (загальним обсягом 180349 слів) з сайту Goodreads; 4000 і 12000 слів україномовних відгуків на переклади романів з сайту Yakaboo. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні комплексного перекладознавчого дослідження ідіостилю Донни Тартт та його відтворення в українському перекладі. У роботі вперше: – досліджено закономірності відтворення ідіостилю через призму теорії стилістичних зсувів та перекладацьких стратегій на мовному рівні та рівні концептуальних блендів; виявлено домінування перекладацької стратегії «надмірного» втручання в українському перекладі роману «Таємна історія» через систематичне використання тактики стилістичної індивідуалізації (69% випадків) та її значного впливу в українському перекладі роману «Щиголь» (42% випадків); встановлено переважання стратегії відтворення форми при перекладі концептуальних блендів (80-90% випадків), спрямованої на збереження образної структури оригіналу; – розроблено та апробовано комплексну методику виявлення ключових концептів ідіостилю через аналіз читацької рецепції, що поєднує статистичний аналіз відгуків з автоматизованою обробкою текстів; – простежено специфіку відтворення концептів LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, BEAUTY/КРАСА, ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ, ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ з урахуванням їх понятійної, образної та ціннісної складових в оригіналі та перекладі; виявлено тяжіння до стратегії «плинності» в обох перекладах романів Тартт. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його матеріалів та теоретичних результатів у викладанні курсів з теорії і практики перекладу, когнітивних теорій у перекладознавстві, а також спецкурсів з художнього перекладу та інноваційних технологій. Розроблена методика аналізу ідіостилю автора та його відтворення в перекладі може бути застосована перекладачами-практиками для покращення якості перекладів художньої літератури. Запропонований інтегрований підхід до вивчення авторського ідіостилю та особливостей його відтворення, разом із розробленим інструментарієм компʼютерного аналізу тексту, може бути корисним для дослідників у галузі перекладознавства, когнітивної лінгвістики та літературознавства. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки. 1. Категорію «ідіостилю» в перекладознавчому вимірі визначаємо як систему мовних і концептуальних характеристик, притаманних творам певного автора, які роблять унікальною авторську картину світу, втілену в цих творах і виражену крізь усю сукупність індивідуальних мовних засобів. 2. Відтворення ідіостилю в перекладі передбачає збереження системи мовних та концептуальних характеристик тексту, що втілюють унікальну авторську картину світу. В перекладознавчому аспекті це вимагає збереження мовних особливостей та глибинних концептуальних структур тексту. 3. Стилістичні зсуви виступають тактиками реалізації перекладацьких стратегій та відображають природну взаємодію різних мовних та культурних систем, через що здатні суттєво впливати на концептуальну простір твору. 4. У перекладі «Таємної історії» переважає стратегія «надмірного» втручання через систематичне використання стилістичної індивідуалізації (69%), тоді як переклад «Щигля» демонструє більш збалансований підхід із нижчим рівнем індивідуалізації (42%) та вищою часткою стилістичної відповідності (30%). 5. В обох перекладах при відтворенні концептуальних блендів домінує стратегія збереження форми (90% у «Щиглі» та 80% у «Таємній історії»), що забезпечує відтворення оригінальної образної структури текстів. 6. Через аналіз читацької рецепції встановлюємо спільність сприйняття ключових концептів, серед яких LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ, BEAUTY/КРАСА, ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ та ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ. 7. Відтворення ключових концептів характеризується симетрією на понятійному рівні через збереження фреймової структури та деякою варіативністю на образному та ціннісному рівні, переважно, через застосування стратегії «плинності»: концепти LIFE/ЖИТТЯ, DEATH/СМЕРТЬ та BEAUTY/КРАСА зберігають структурно-семантичну організацію, тоді як ADDICTION/ЗАЛЕЖНІСТЬ та ELITISM/ЕЛІТАРНІСТЬ зазнають певних змін через адаптацію до українського культурного простору. 8. В обох перекладах домінує стратегія «плинності», що проявляється в експлікації імпліцитних смислів та використанні питомої стилістично маркованої лексики при збереженні концептуальної структури текстів.