Тези конференцій | Conference papers

Розглянуто концепцію георізноманіття як важливу складову просторового планування та сталого розвитку. Підкреслено її зв’язок із біорізноманіттям, культурною спадщиною та Цілями сталого розвитку. Окреслено основні напрями досліджень георізноманіття, зокрема кількісну й якісну оцінку, застосування дистанційного зондування, значення геосистемних функцій, роль геоматеріалів, геотуризму та геоспадщини. Автори наголошують на важливості інтеграції принципів георізноманіття в освітні програми, природоохоронні заходи та стратегії просторового розвитку, що сприятиме збереженню природного капіталу та формуванню екологічно збалансованих громад.

Розглянуто безпрецедентний негативний вплив повномасштабної війни російської федерації проти України на довкілля, з особливим акцентом на деградацію ґрунтів. Описано масштабні екологічні наслідки воєнних дій, зокрема руйнування природно-заповідного фонду, забруднення, втрату біорізноманіття, підрив гідроспоруд, а також класифіковано типи ґрунтових деградацій за різними критеріями (вид, масштаб, тривалість, наслідки тощо). Наголошено на важливості розробки науково обґрунтованих підходів до оцінки воєнної шкоди ґрунтам та необхідності системних заходів для їхнього відновлення у післявоєнний період.

У статті розглянуто еволюцію теоретико-методологічних підходів у геоморфології з акцентом на значення регіонального рівня досліджень. Особливу увагу приділено переходу від морфогенетичної до морфодинамічної парадигми, а також обґрунтуванню необхідності нової морфохронодинамічної концепції. Остання передбачає аналіз історико-динамічної геоморфосистеми з урахуванням її еволюції, структурної ускладненості та циклічності розвитку, що дозволяє застосовувати її у фундаментальних та прикладних дослідженнях, включно з прогнозуванням, екологією та ресурсозбереженням.

Для реалізації концепції «Нова українська школа» (НУШ) та інтеграції української освіти в Європейський освітній простір зростає потреба у фаховій підготовці вчителів природничих наук. З 2018/2019 навчального року в Україні впроваджено навчальні програми інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) [4]. Інтегрований курс об’єднує астрономію, фізику, хімію, біологію, географію, екологію і покликаний дати цілісне наукове бачення світу, розвивати допитливість та вміти застосовувати наукові знання в повсякденному житті. Інтегрований курс природничих наук розроблено для шкіл та класів суспільно-гуманітарного профілю, але він буде корисним та актуальним для всіх ЗЗСО і зможе забезпечити високу якість шкільної освіти. Надалі необхідними завданнями є системна розробка інтегрованих курсів природничих наук для всіх класів ЗЗСО та підготовка вчителів для їх викладання. Мета публікації – висвітлити особливості підготовки викладачів інтегрованого курсу природничих наук за новою освітньо-професійною програмою «Природничі науки. Інтегрована програма», впровадженою в КНУ імені Тараса Шевченка

Мета публікації – висвітлити інтегруючу роль географії у підготовці вчителів за предметною спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки) в новій освітній програмі «Природничі науки. Інтегрована програма», яка впроваджена у 2022 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченк