Статті | Articles

Проаналізовано публікації, присвячені геолого-геоморфологічним пам’яткам України. На конкретних прикладах висвітлено особливості їхнього формування в різних регіонах та розкрито їхнє значення для розвитку природопізнавального туризму як основи для формування туристичної галузі загалом. Розглянуто методологічну єдність понять “геологічні пам’ятки” та “геоморфологічні пам’ятки”, які характеризують споконвічний хід природних процесів та їхні результати і тому мають велике науково-пізнавальне значення. Наголошено на важливій участі геоморфологічних процесів у формуванні пам’яток природи, які експонують різні геологічні пам’ятки на земній поверхні та відображають не тільки особливості геологічних чинників, але й різноманіття рельєфоутворюючих процесів, їхню динаміку, що визначає статус переважної більшості пам'яток як геолого-геоморфологічні. Важливим для встановлення природоохоронного статусу геолого-геоморфологічних пам’яток є розроблені критерії оцінки естетики рельєфу України, його унікальності, наявності особливостей “архітектоніка–композиція”, поєднання з іншими елементами ландшафту, стійкість чи мобільність, образність, фотогенічність, візуальний ефект, емоційне сприйняття, привабливість тощо. Зазначено, що категорія природних явищ “геологічні та геоморфологічні пам’ятки” характеризується значним консерватизмом порівняно з іншими компонентами природного середовища. Такі пам’ятки є носіями палеогеогра- фічного та етнокультурного змісту, що, крім наукового значення, наділяє їх статусом цікавих туристичних об’єктів. Це уможливлює розвиток природо-пізнавального туризму, який може бути як самостійним, так і вдало доповнювати інші відомі види туризму. Геологічні та геоморфологічні пам’ятки впливають на характер рекреаційної діяльності. Встановлено специфіку та послідовність рекреаційних функцій рельєфу України за особливими властивостями ендогенних, екзогенних та антропогенних генетичних різновидів рекреаційних геологічних та геоморфологічних пам’яток.

Background. Landslide processes in the Himalayas represent a major hazard threatening both humans lives and the socio-economic development of the region. The main goal of the present study is to examine the main factors influencing landslides in Central Nepal, to understand their relative importance and connections, and demonstrate the potential of the integrated technique for the assessment of landslide hazards at the regional scale. Methods. The workflow used in this study consists of the following steps: (1) collection of the data for analysis (numerical topographies, remote sensing data, geological data, inventory of landslides); (2) identification of the main causes of landslides, determination of input parameters for modelling; (3) lineament extraction by using manual and automated approaches; and (4) susceptibility mapping and spatial modelling of landslides. Results. Based on the overlay analysis of geological and geomorphological data, the susceptibility modelling of landslides in Central Nepal helps to identify the landslide-prone areas (high to low). The analysis confirms the essential role of lineaments in the landslide formation and their relation with tectonic and erosion processes. Therefore, in the regional classification of landslides in the Central Nepal it is necessary to add the landslides associated with weak zones of various nature and orientations. Conclusions. The susceptibility modeling and landslide forecasting at the regional level are the main stage of the landslide risk evaluating and management. The results concern the general impact of geological-geomorphological and landscape factors on the formation of landslide phenomena in Central Nepal. Carrying out an analysis of landslides and studying their dynamics and regime is only possible with detailed studies and identifying the priority of the influence of each factor on the landslide formation. This study also aims to provide valuable insights for disaster preparedness, risk reduction, and sustainable land use practices in the region.