Статті | Articles

Вступ. Одним із пріоритетних завдань геофізики є виявлення скупчень вуглеводнів на ранній стадії розвідки, до буріння першої свердловини, коли доступні лише сейсмічні дані. Аналіз аномалій швидкості проходження пружних хвиль разом з результатами кількісної інтерпретації сейсмічних даних є додатковим інструментом оконтурення місць поширення порід-колекторів. Особливо це актуально для складно побудованих покладів у зонах соляних куполів Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Методи. Коли порода насичена флюїдами, її щільність і швидкість поширення пружних коливань змінюються, що впливає на відбиття та проходження сейсмічних хвиль. Зміни в сейсмічних амплітудах і швидкостях вказують на ознаки присутності різних флюїдів, таких як нафта, газ або вода, тим самим допомагаючи в ідентифікації пластових флюїдів. Також опосередкованими діагностичними інструментами є AVO-аналіз та еластична інверсія. Результати. Проаналізовано шість газових родовищ на території ДДЗ, які мають тотожні характеристики сейсмічного поля в межах газового покладу. Описано інтегральний вплив пористого насиченого пласта на амплітуди, частоти та швидкості поширення пружних хвиль. Висновки. У результаті комплексного аналізу сейсмічних даних описано методику, яка дає змогу оцінити ключові характеристики колектора та в той же час виявити газові пастки або ділянки накопичення вуглеводнів, притаманних регіону ДДЗ.

Вступ. Російська агресія та бойові дії в Україні спричиняють значні пошкодження та забруднення ґрунтів. Близько 139 тис. кв. км українських територій зазнали воєнного забруднення, що призводить до щорічних економічних втрат у 11,2 млрд доларів через заміновані поля. Деградаційні процеси впливають на понад 15 млн га земель, зокрема на понад 5 млн га чорноземів, які зазнали різних видів мілітарної деградації: фізичної, механічної, хімічної, фізико-хімічної та біологічної. Методи. Для належного використання та дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) небезпечних речовин під час аналізу та оцінки якості ґрунтів, вибору методів їх визначення й контролю, а також встановлення загальних вимог і процедур для проведення відповідних робіт використовуються нормативно-правові акти та стандарти. Результати. Під час дослідження проаналізовано ґрунтові ресурси сіл Благодатне, Киселівка, Васильки та Максимівка, розташованих у Миколаївському районі на схід від Миколаєва. Оцінка коефіцієнта концентрації (Кс) виявила надзвичайно високі показники для міді (від 8,2 до 81,19) і кадмію, що вимагає запровадження комплексного моніторингу та вдосконалених технологій очищення для стабілізації екосистеми. Диференціація забруднення залежно від типу домішок показала, що зразки ґрунту, насичені нафтою, мають найвищий екологічний ризик для кадмію (Er=415) і свинцю (Er=130). У зразках без слідів вуглеводнів найбільш загрозливими є мідь (Er=220) і кадмій (Er=665). Зразки зі сріблястими металевими фрагментами демонструють критично високий ризик для кадмію (Er=1228) і міді (Er=404), а сумарний ризик (RI) досягає 1805, що свідчить про катастрофічний рівень забруднення. Висновки. Рівень забруднення важкими металами високий, отже використання досліджуваних територій без технічної та біологічної рекультивації становить небезпеку. У багатьох зонах рекомендується видалення верхнього шару ґрунту через його токсичність.

Вступ. Висвітлено результати порівняння фільтраційно-ємнісних параметрів ущільнених теригенних порід карбону північного борту і центрального грабену Дніпровсько-Донецької западини та кембрію Львівського-палеозойського прогину перспективних ділянок на пошуки вуглеводнів. Мета досліджень полягала у вивченні та порівнянні петрофізичних параметрів ущільнених порід-колекторів досліджених площ як основи комплексного аналізу їх фізичних властивостей. Методи. Виконано визначення об'ємної густини зразків (сухих) шляхом зважування та вимірювання їх геометричних розмірів. Використовувався метод гідростатичного зважування зразків (насичених моделлю пластової води). Для визначення ваги зразків використовувались цифрові аналітичні ваги (точність +_0,001 г). Коефіцієнт відкритої пористості визначався газоволюметричним способом та методом гідростатичного зважування згідно із стандартною методикою. Капілярометричні дослідження виконувалися шляхом центрифугування зразків. Для встановлення кореляційних зв'язків між ємнісними, електричними та акустичними параметрами порід в атмосферних і пластових умовах виконано комплекс петрофізичних досліджень із фізичним моделюванням пластових умов. Результати. Досліджено такі фільтраційно-ємнісні характеристики зразків порід, як коефіцієнт відкритої та ефективної пористості, коефіцієнт залишкового водонасичення та коефіцієнт проникності. Наведено межі змін та середні значення фільтраційно-ємнісних параметрів досліджених порід, а також їх порівняння. Виконано оцінку структури пустотного простору порід та їх аналіз на основі капілярометричних досліджень способом центрифугування. Висновки. За допомогою кореляційного аналізу встановлено ряд кореляційних залежностей між фільтраційно-ємнісними параметрами досліджених порід - густиною, коефіцієнтом пористості, коефіцієнтом ефективної пористості та коефіцієнтом залишкового водонасичення, а також між коефіцієнтами пористості, визначеними в атмосферних та пластових умовах. Ці залежності можуть бути використані при інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин та моделюванні фільтраційно-ємнісних параметрів ущільнених порід-колекторів.

Вступ. Тектонічна еволюція і структурна будова шельфової зони зчленування Східноєвропейської платформи, ереддобруджинського передового прогину Скіфської плити та накладеної мезо-кайнозойської Чорноморської западини вирізняються особливою складністю. Представлені дослідження даної зони зчленування просторово відповідають мілководній внутрішній частині північно-західного шельфу Чорного моря. Методи. Було проведено тематичну геологічну інтерпретацію регіональних сейсмічних даних 2D CDP, що включала 47 профілів (загальна довжина майже 10 000 км), отриманих для НАК "Нафтогаз України" у 2005 році та переоброблених із застосуванням методу відновлення істинної амплітуди. Ці структурні побудови доповнено інтерпретацією дещо щільніших 2D CDP сейсмічних даних, отриманих компанією Western Geophysical у 1994 році, хоча остання застосовувала інші параметри зйомки та методику обробки. Результати. У межах українського сектору північно-західної частини Чорного моря і суміжної акваторії за результатами комплексних досліджень було вперше закартовано масштабну систему глибоководних підводних комплексів масопереносу неоген-четвертинного віку. На основі тематичної інтерпретації було з'ясовано, що система глибоководних підводних комплексів масопереносу у своїй підошовній частині площинного ковзання утворює систему багатоярусних екранів на шляху висхідної міграції вуглеводнів. Детальна геологічна інтерпретація даних сейсморозвідки, а також глибокого буріння дала змогу виділити дренажну мережу, яка поєднує в собі колекторські різновиди турбідитів і каналів дистальних конусів виносу, а також комплексу заповнення врізаних долин континентального палеосхилу та похованих річкових палеодолин внутрішнього шельфу. Висновки. Система високоамплітудних крайових скидів краю палеошельфу та ерозійних поверхонь контролює шляхи перетікання вуглеводнів з нижчих структурних рівнів у Чорноморській западині нагору та сприяє їхньому проникненню в приконтактові колектори верхньої крейди, палеоцену та еоцену північно-західного шельфу, що є важливим аспектом для розуміння шляхів підвищення результативності пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ у даному регіоні.