Статті | Articles

Об'єктами дослідження є родовища кристалічних порід, які розробляються для виробництва каменю будівельного та щебеневої сировини і локалізовані в межах поширення гляціальних та флювіогляціальних відкладів. У роботі систематизовано параметри кондицій для підрахунку запасів для родовищ будівельного каменю. Визначено випадки оцінки основної, супутньої та спільно залягаючої корисної копалини. Традиційно параметри кондицій для таких родовищ враховують вимоги до якості основної корисної копалини, глибини відпрацювання запасів та товщини розкривних порід. Встановлено, що для більшості об'єктів використовують такі параметри для підрахунку запасів: 1) стратиграфічне положення корисної копалини; 2) параметри якості корисної копалини, де головними є фізико-механічні властивості, що визначають придатність сировини для виробництва щебеню будівельного або каменю бутового; 3) максимальна товщина розкривних порід становить від 1 до 28,5 м; 4) встановлення охоронних ціликів, вибухонебезпечних зон тощо; 5) максимальна глибина розробки і горизонт підрахунку запасів. Максимальна сумарна питома активність природних радіонуклідів у пробах корисної копалини не повинна перевищувати значення в 370 Бк/кг. Оцінюються також продукти дроблення граніту на фракційний щебінь, які представлені відсівом і мають відповідати вимогам стандарту "Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови". Для таких родовищ корисна копалина використовується для виготовлення щебеню фракції понад 5 до 10 мм, понад 10 до 20 мм, понад 20 до 40 мм, понад 40 до 70 мм та суміш фракцій понад 5 до 20 мм, понад 0 до 40 мм, понад 0 до 70 мм. Розглянуто доцільність комплексного освоєння родовищ будівельного каменю та щебеневої сировини. Зокрема, запропоновано розглядати розкривні породи, представлені відкладами льодовикового походження, як супутні корисні копалини, які мають напрями використання сировини у будівельній індустрії та ландшафтному дизайні. Розраховано граничний коефіцієнт розкриву для родовищ, які вивчаються.

Розглянуто структуру залізорудної гірничодобувної промисловості України, її роль і значення у світовому видобутку залізних руд. Показано, що гірничозбагачувальні комбінати галузі є одними з головних бюджетоформуючих підприємств України. Проведено оцінку стану і прогнозування розвитку мінерально-сировинної бази залізних руд України з урахуванням кон'юнктури світового ринку і прогнозної оцінки його потреб. Розглянуто світові тенденції розвитку залізорудної гірничодобувної промисловості, показано, що загальною світовою тенденцією за останні передвоєнні п'ять років (2017–2021) було поступове збільшення видобутку залізних руд. Наведено стислу характеристику залізорудних басейнів України. Охарактеризовано найважливіші гірничодобувні підприємства України. Показано, що залізні руди є традиційним видом гірничорудної сировини України, інвестиційна привабливість якої ґрунтується на значних запасах, багаторічному досвіді розробки, розвиненій інфраструктурі.