Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2(109)

Вступ. Шари, які утворюють нафтові та газові родовища, мають різні геологічні властивості, а також різні режими експлуатації пробурених свердловин. Водночас добути очікуваний обсяг нафти не завжди вдається. Для збільшення видобутку потрібно застосовувати додаткові алгоритми. При знаходжені ефективного методу впливу з пласта можна отримати певну кількість додаткових вуглеводнів. З цієї причини вибір такого методу вважається одним із найважливіших питань у нафтовій промисловості. Методи. Рекомендовано використовувати ультразвукові хвилі для руйнування псевдокристалічних пробок у порах гірської породи, утворених високомолекулярними компонентами, що містяться у важкій нафті при розробці нафтових та газових родовищ. Результати. На зниження видобутку нафти у межах родовища впливає наявність високомолекулярних компонентів. Ці компоненти утворюють псевдокристалічні пробки в порах гірської породи та закупорюють їх. У статті обґрунтовано ефективність використання ультразвукових хвиль для очищення пор гірської породи від псевдокристалічних пробок, утворених високомолекулярними компонентами (асфальтенами, смолами). Визначено граничні значення частот ультразвукових коливань. Вибір, обґрунтування та визначення граничних значень є ефективним способом впливу. Встановлено залежність впливу ультразвукових хвиль від складу та щільності флюїдів, що містяться в порах гірської породи, від щільності породи, а також від стовпа рідини, що накопичується у свердловині. В результаті проведених досліджень стало відомо, що на 1 м поблизу свердловини слід використовувати сейсмічні хвилі із частотою 287 Гц. На 10 м–28,7 Гц; 100 м–2,87 Гц; 200 м–1,44 Гц; 300 м–0,98 Гц; 400 м–0,71 Гц; 500 м–0,53 Гц. Для акустичної хвилі: від 0,33 до 525 Гц. Висновки. Аргументовано вибір раціональних методів впливу на пласти, зокрема таким методом є визначення впливу на пласт при зниженні або повній зупинці дебіту свердловин при розробці родовищ.