Циганок, Євген ЮрійовичЄвген ЮрійовичЦиганок2026-03-242026-03-242021-05-26Циганок, Є. (2021). Атмосферне повітря та озеленення як індикатори комфортності компактного міста (на прикладі Києва). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1-2(78-79), 69-75. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2021.78-79.10УДК 911.810.17721/1728-2721.2021.78-79.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13782Artmann, M., Bastian, O., Grunewald, K., 2017. Using the Concepts of Green Infrastructure and Ecosystem Services to Specify Leitbilder for Compact and Green Cities – The Example of the Landscape Plan of Dresden (Germany). Sustainability. Vol. 9, № 2. DOI: 10.3390/su9020198 Brambilla, M., Ronchi, S., 2016 The park-view effect: Residential development is higher at the boundaries of protected areas. Science of The Total Environment. Vol. 569-570. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2016.06.223 Deveikienė V., 2018. Methodological guidelines for optimizing the interaction between landscape architecture and urban planning. Scientific Journal of Latvia University of Life Sciences and Technologies. Landscape Architecture and Art. Vol. 12, № 12. DOI: 10.22616/j.landarchart.2018.12.01 Global State of Metropolis 2020 – Population Data Booklet, 2020. Retrieved from: https://unhabitat.org/sites/default/files/2020/09/gsm-population- data-booklet-2020_3.pdf Hryhorieva L. I., Tomilin Yu. A., Sukha N. O., 2018. Kompleksna otsinka zabrudnennia atmosfernoho povitria v misti Mykolaievi [Comprehensive assessment of air pollution in Mykolaiv]. Ecological Sciences. № 4(23). Retrieved from: http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2018/4/6.pdf (in Ukrainian) Husqvarna Urban Green Space Index: Quantifying the greenness of global cities, 2020. Retrieved from: https://www.hugsi.green Khoshtaria T. K., Chachava N. T., 2017. The planning of urban green areas and its protective importance in resort cities (case of Georgian resorts). Annals of Agrarian Science. Vol. 15, № 1. DOI: 10.1016/j.aasci.2017.05.009 Kotelnikova Yu. O., Chuhai A. V., 2014. Dynamika zminy rivnia za- brudnennia atmosfery m. Odesa [Dynamics of changes in the level of atmospheric pollution of Odessa]. The Culture of the Black Sea Peoples. № 266. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/92753/27-Kotelnikova.pdf?sequence=1 (in Ukrainian) Kyiv – 225: Stratehiia ne Stratehichna, 2016 [Kyiv — 225: Strategy is not Strategic]. Retrieved from: https://zn.ua/ukr/internal/kiyiv-225-strategiya-ne- strategichna-_.html (in Ukrainian) Lelieveld J., Pozzer A., Pöschl U., Fnais M., Haines A., Münzel T., 2020. Loss of life expectancy from air pollution compared to other risk factors: a worldwide perspective Cardiovascular Research. Cardiovascular Research. Vol. 116, № 11. DOI: 10.1093/cvr/cvaa025 Ljubljana – winner 2016 European Green Capital, 2016. Retrieved from: https://ec.europa.eu/environment/europeangreencapital/wp-content/up-loads/2013/02/ljubljana-2016-leaflet-web.pdf Pardo, D., 2019. Which are the 10 greenest cities in the world? Retrieved from: https://www.smartcitylab.com/blog/urban-environment/these-are-the-10-greenest-cities-in-the-world/ Pidpal travy sprychynyv pozhezhu u Holosiivskomu parku: postrazhdaly tvaryny, 2020 [The burning of grass caused a fire in Holosiivskyi Park: animals were injured]. Retrieved from https://www.poglyad.tv/pidpal-travy-sprychynyv-pozhezhu-u-golosiyivskomu-parku-postrazhdaly-tvaryny-foto-18/ (in Ukrainian) Russo A., Cirella G. T., 2018. Modern Compact Cities: How Much Greenery Do We Need? Int J Environ Res Public Health. Vol. 15, № 10. DOI: 10.3390/ijerph15102180 Rychak N. L., Tabachna I. M., 2012. Tendentsii formuvannia rivnia za- brudnennia atmosfernoho povitria urbanizovanoho seredovyshcha [Trends of forming urban environment’s air pollution level]. Man and Environment. Issues of Neoecology. № 3-4. Retrieved from http://journals.uran.ua/ludina_dov/arti-cle/view/22754/20380 (in Ukrainian) Stan zabrudnennia u m.Kyievi i Kyivskii oblasti (shchomisiachni), 2021 [State of pollution in Kyiv and Kyiv region (monthly)]. Retrieved from: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=k_zabrud&f=kyiv (in Ukrainian) Tappert, S., Klöti, T., Drilling, M., 2018. Contested urban green spaces in the compact city: The (re-)negotiation of urban gardening in Swiss cities. Landscape and Urban Planning. Vol. 170. DOI: 10.1016/j.landur-bplan.2017.08.016 Veinberga M., Zigmunde D., 2016. Aesthetics and Ecology in Planning of Urban Green Spaces of Latvia. Scientific Journal of Latvia University of Life Sciences and Technologies. Landscape Architecture and Art. Vol. 8, № 8. Retrieved from: https://llufb.llu.lv/Raksti/Landscape_Architecture_Art/2016/ VOL8/Latvia-Univ-Agricult_Landscape_Architecture_Art_VOL8_2016.pdf# page=44 World Cities Report 2020: The Value of Sustainable Urbanization, 2020. Retrieved from: https://unhabitat.org/sites/default/files/2020/10/wcr_2020_ report.pdf Yakist atmosfernoho povitria: korotkyi opys Dyrektyv YeS ta hrafiku yikh vprovadzhennia, 2015 [Atmospheric air quality: brief description of EU Directives and timetable of their implementation]. Retrieved from http://www.if.gov.ua/files/uploads/якість%20атмосферного%20повітря.pdf (in Ukrainian) Yakym zhe buty Kyievu? 2016 [What should Kyiv look like?]. Retrieved from: https://zn.ua/ukr/internal/yakim-zhe-buti-kiyevu-_.html (in Ukrainian)The goal of the article is to study the geographical distribution and provision of urban green spaces to the residents of a large city on the example of Kyiv, assess the real state of green infrastructure, and reveal the relationship between air quality and comfort of living in some districts of the capital. To achieve this goal, we have analysed the compliance of Kyiv with the requirements of the compact sustainable city conception; and proposed an original method of substantiating the level of comfortable living, taking into consideration the air quality. According to the method we have evaluated the drawings of the effective Kyiv development Master plan and the one being elaborated, the regulatory documents of the Kyiv City Council, the registries of public recreation zones, OpenStreetMap and Google Map geospatial data and annual concentrations of main air pollutants of different Kyiv districts. Several thousand contours of all urban green spaces with an area of more than one hectare in Kyiv’s cartographic base has been processed and a number of major indicators of the modern conditions of the green infrastructure of Kyiv in all ten city districts have been calculated. Additionally, the average annual concentrations of main air pollutants and the Air Quality Index in different Kyiv districts have been calculated. We have identified a number of significant shortcomings in the functioning of the state monitoring of atmospheric air pollution in Kyiv, and substantiated the criteria for placing the air quality monitoring stations and sensors for the efficient measuring of the concentration of pollutants. Based on processing all significant indicators, such as the Greenness Index, Green Space Provision Index, Air Quality Index, the administrative districts of Kyiv have been ranked to assess the level of the comfortable and safe urban environment. We have calculated the integrated City comfort living Index that is based on important indicators of urban green spaces and allows to assess the complex state of the green infrastructure in Kyiv. It is also a key criterion of its compliance with modern requirements to the sustainable compact city. The analysis of the condition and distribution of urban green spaces has revealed their irregular distribution in the majority of districts and insufficient provision of green areas in the highest-density neighborhoods, despite their high Given the numerous shortcomings of the green infrastructure development in Kyiv (uneven territorial distribution, insufficient provision for the population), it is necessary to revise the legal framework in terms of geoecological assessment of all urban green spaces and their functions. Among the promising areas of further research, priority is given to determining the quality of green spaces, calculating the uniformity of their spatial distribution, pedestrian and transport accessibility for the city residents to the elements of green infrastructure, including protected areas. The relevance of the research is due to the fruitless search for the compromises between locally based densification, urban development and preservation of urban green structures, which leads to deterioration of air quality and general environmental condition of Kyiv, reducing its socio-economic development, increasing incidences of disease.Метою статті є дослідити просторовий розподіл і забезпеченість зеленими зонами мешканців великого міста на прикладі Києва, оцінити реальний стан зеленої інфраструктури, розкрити взаємозв’язок якості атмосферного повітря та комфортності проживання в окремих районах столиці. Для виконання поставленої мети проаналізовано відповідність Києва вимогам концепції сталого компактного міста, запропоновано оригінальну методику обґрунтування ступеня комфортності проживання із врахуванням якості атмосферного повітря. Із цією метою на картографічну основу нанесено контури всіх міських зелених зон площею від одного гектара та розраховано низку важливих індикаторів стану зеленої інфраструктури столиці та її адміністративних районів. Додатково обчислено середньорічні рівні забруднення повітряного басейну столиці з подальшим розрахунком індексу якості атмосферного повітря. Виявлено низку суттєвих недоліків функціонування державної системи моніторингу якості атмосферного повітря, обґрунтовано критерії розміщення пунктів спостереження та датчиків для оперативного вимірювання концен- трацій забруднювальних речовин. На основі розрахованих індексів озеленення, забезпеченості зеленими зонами та якості атмосферного повітря проведено ранжування адміністративних районів Києва задля оцінки ступеня комфортності й безпечності міського середовища. Аналіз стану і розподілу міських зелених насаджень виявив їхню значну віддаленість від найбільш населених житлових масивів та недостатню забезпеченість зеленими зонами, не зважаючи на високі показники рівня озеленення. Також ідентифіковано пріоритетні райони для планування, розширення й оптимізації міських зелених зон. Серед перспективних напрямів подальших досліджень пріоритетними є визначення якісного стану зелених насаджень, обчислення рівномірності їх просторового розподілу, пішохідної та транспортної доступності населення міста до елементів зеленої інфраструктури, включаючи природоохоронні території. Актуальність теми дослідження обумовлена безрезультатними пошуками компромісів між ущільненням міської забудови та збереженням зелених зон, що призводить до погіршення якості атмосферного повітря й загального екологічного стану міста Київ, зниження рівня його соціально-економічного розвитку, зростання захворюваності населення тощо.ukміські зелені зонизелені насадженняурбанізований простірконцепція компактного містаякість атмосферного повітрязабруднювальні речовиниurban green spaceurban green infrastructureurban environmentcompact city conceptionair qualitypollutantsСтаття