Fesenko, HalynaHalynaFesenko2026-04-262026-04-262020-02-04Fesenko, H. (2020). THE NATIONAL SENSITIVITY IN SPACE-AND-TIME OF UKRAINIAN CITIES: REALITIES OF IDENTITY CONFLICTS. Almanac of Ukrainian Studies(24), 142–146. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.2510.17721/2520-2626/2019.24.25https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17499The article highlights changes in communication in "civil landscapes" of Ukrainian cities, as the parameters of temporality and spatial phenomenology. It is noted that the public space of a city is a special social and cultural form of being under conditions of Ukrainian’s conflict. The methodological basis of the study is the concept of national identity, the theory of communicative action, as well as a cultural approach to the analysis of the temporal-spatial phenomenon of the city. The need for research practices focused on comprehending urban identity from the point of view of a “civic approach”, establishing national values, and taking into account the communitarian principles of the formation of such an identity is articulated. Civil urban sites are analyzed through the prism of lighting of nationally sensitive time-space. Differences in communicative-spatial transformations of Ukrainian cities, character of presentation of their national-cultural identity in communicative space are described. The pro-active practices of the locals re-vitalizing the Ukrainian space, through the prospect of designing a “national-cultural reality” – of Ukrainian citizenship are outlined. The violation of the cordial eye of the majority of national identities, as if they were based on the front line of the Russian-Ukrainian war and the coveted national-cultural frontiers of Ukraine, move forward. There is a shift in worldview boundaries along the national identity of communities that find themselves on the front lines of the Russian-Ukrainian war and become defensive national-cultural frontiers of Eastern Ukraine. It is noted that the spatial connections of Ukrainian cities and communities require a more powerful national-cultural articulation of the symbolic structure of urban politics and topos’ mnemonics.У статті висвітлено комунікативні зрушення у «громадянських ландшафтах» українських міст, як у параметрах темпоральності, так і просторової феноменології. Зазначено, що публічний простір міста є особливою соціокультурною формою буття в умовах конфліктизації українства. Методологічну основу дослідження складають концепції національної ідентичності, теорії комунікативної дії, а також культурологічний підхід до аналізу темпорально-просторового феномену міста. Артикулюється потреба у дослідницьких практиках, орієнтованих на осмислення міської ідентичності з точки зору «громадянського підходу», утвердження національних цінностей, урахування комунітарних принципів формування такої ідентичності. Аналізуються громадянські міські майданчики крізь призму висвітлення націєчутливих часопросторів. Описано відмінності у комунікативно-просторових трансформаціях українських міст, характер презентації їх національно-культурної ідентичності у комунікативному просторі. Окреслюються проактивні практики містян, що ре-віталізують український простір, через перспективу проектування «національнокультурної реальності» – українського громадянства. Зазначається, що для міст, які є «історичним продуктом» індустріалізації Сходу України зберігається проблема сприйняття українського національно-культурного дискурсу, пошуку ідентичності у національних категоріях українського світу. Міста часто продукують амбівалентні мнемонічні підходи до національно-культурних цінностей: від повного злиття з буттям української нації до демонстрації відчуження від нього. Водночас перебування українства на межі кордонів із російським світом, спонукає до активного громадянства. Спостерігаються зрушення світоглядних кордонів щодо національної ідентичності громад, які опинилися на лінії фронту російсько-української війни та стають захисними національно-культурними фронтирами Східної України. Зазначається, що просторові зв’язки українських міст і громад потребують більш потужної націокультурної артикуляції символічної структури міської політики та мнемоніки топосів.uknational identitycivic cultureparticipatory citycommunicationspublic spaceintersubjectivityнаціональна ідентичністьгромадянська культурапартисипативне містокомунікаціїпублічний простірінтерсуб’єктністьСтаття