Гнатюк, МирославаМирославаГнатюк2026-03-092026-03-092025-12-12Гнатюк, М. (2025). Taras Shevchenko's "Diary": Cultural Discourse. Shevchenko Studies(1 (28)), 64–77. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2025.1(28).64-7710.17721/2410-4094.2025.1(28).64-77https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11991Background . This study analyzes the role of the motif of reconciliation with oneself as grace in Taras Shevchenko's poem "I still dream: beneath the hill…". Traditional interpretations of the idea and genre parameters of the work are not regarded here as final. This short piece illustrates the poet's creative thinking, which is manifested in his ability to combine a significant philosophical idea with a plot that is perfect in its simplicity. The research is based on textual analysis, contextual interpretation, and consideration of the underlying factors and purpose of the poem's creation.Methods . The study employs biographical, historical-literary, and comparativetypological methods.Results . The analysis of Shevchenko's poem "I still dream: beneath the hill…" focuses on identifying as central the motif of reconciliation with oneself as grace, inspired by the Christian foundations of philosophy and ethics, and characteristic patterns of Shevchenko's poetry. The work is examined in the context of Ukrainian Romantic poetry of the first half and mid-19th century. It has been determined that even a careful, attentive reading – let alone through the stated methods – highlights the fragility of conventional formulations regarding the theme, idea, and motif of the poem. Accordingly, the common assertion that by genre and style the piece gravitates toward idyll, or is an idyll, seems to mislead the interpretive focus and obscure the true meaning of the poem as well as its genre definition.Conclusions . Thus, we are convinced that this is not merely a lyrical poem resembling the traditional genre of idyll. It has been demonstrated that this lyrical-epic sketch also carries traits of meditative-philosophical poetry, as it conveys Shevchenko's reflections on the fundamental levels of human spiritual life: its origins, meanings, goals, and results of inner transformation. This is established above all by comparing the poem with Shevchenko's works of the early exile period and by correlating its spiritual insights with those affirmed in the Holy Scripture. The observation is further reinforced by comparing the poem with the work of his predecessor (P. Hulak-Artemovsky) and by referring to the differing sense of an ostensibly similar scene in the work of his successor (I. Nechui-Levytsky). The format of contemplating existential issues leads the author/persona to the recognition of eternal values in human life. For Shevchenko, it is enough to voice only two rhetorical questions of the character: "…And the old man sits and smiles, and quietly: 'Where is that misfortune? Those sorrows, those enemies?' " These questions not only emphasize the sharpness of the poem's plot through an apparently unexpected thematic turn but also articulate the scale of its central idea. This idea is realized as an affirmation of what we would now call personal spiritual practice – the process that transforms life priorities and leads to the perception of reconciliation with oneself and with life as grace. In the end: what you are, so is the world around you.Вступ. У статті розглянуто основні складники культурологічного дискурсу "Щоденника" Тараса Шевченка, проаналізовано основні смислові акценти спогадового тексту митця, його роздуми над специфікою художньої творчості, історією, культурою, різними серами суспільного життя, визначено їх роль і значення для нашої сучасності.   Методи. Статтю написано із залученням історико-біографічного, культурно-історичного, філологічного, текстологічного, герменевтичного, джерелознавчого, аналітичного методів дослідження.  Результати. Спогадовий текст Тараса Шевченка виявляє широкий спектр поглядів митця на різні сфери художньої діяльності – літературу, музику, живопис, театр, архітектуру, його добру обізнаність у цих видах мистецтва, включно з філософією та естетикою. Віра, надія й любов, які тримали його десять років муштрованої солдатчини у засланні, не дозволили впасти в зневіру, втратити силу й незламність духу, мужність та нескоримість таланту. Висновки. "Щоденник" Тараса Шевченка засвідчує велику зацікавленість митця культурою, передовою науковою думкою, всіма сферами суспільного життя. Залишаючись вірним своїм переконанням та принципам, він не втрачає в засланні сили духу, натхнення, здатності всупереч всім заборонам і приписам творити, мужньо протистояти людиноненависницькій імперській політиці царизму. Власним прикладом незламності життя він засвідчив духовно- культурні перспективи розвою української нації, повноцінне її існування в світовому культурному просторі. Стоячи на сторожі прав і свобод рідного народу, саме в ньому вбачав безмежний потенціал духовних і культурних сил та спроможностей, осередок збереження національних звичаїв і традицій, морально-релігійних цінностей, співучої української мови.ukdiaryculturological discourseartaestheticsT. Shevchenkoщоденниккультурологічний дискурсмистецтвоестетикаТ. ШевченкоСтаття