ТУРЕНКО, ВіталійВіталійТУРЕНКО2026-03-112026-03-112024-04-04ТУРЕНКО, В. (2024). SAPPHO BETWEEN FRIENDS AND ENEMIES: SPECIFICS OF WIEW ON HUMAN RELATIONSHIPS. Linguistic and Conceptual Worldviews, 1(75), 139–153. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2024.1.0910.17721/2520-6397.2024.1.09https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12329The article explores the dynamics of friendship and enmity within the framework of the legacy of the early Greek poetess Sappho. It establishes that, akin to other poets of the archaic era, she adhered to the principle of reciprocating friendship with friendship and enmity with enmity. Nevertheless, it is revealed that certain hostile connotations and fragments are not solely explained by a personal factor, such as the betrayal experienced in the Sappho fiasco, but also by the political power struggle on the island of Lesbos. The poetess distinctly opposed the tyranny that emerged post the aristocratic rule of her relatives, leading to sharp criticism of girls aligning with her political adversaries, which extended to matters of religious services. Her enmity is portrayed as more than mere "blind hatred"; rather, it embodies a nuanced sentiment intertwined with political, religious, and social beliefs. Betraying someone in her eyes equated to betraying oneself. The analysis unveils that in her poems, Sappho contemplated friendship on two planes: interpersonal and between gods and people. Relations with the gods, particularly Aphrodite and Artemis, exhibited a patronizing nature, offering assistance to the poet in various life situations. The argument is substantiated that the elucidation of friendly relations with girls is ambivalent, encompassing not only a friendly and intimate nature but also implicit ritual and social connotations.Концептуалізовано проблеми дружби і ворожнечі в контексті доробку ранньогрецької поетеси Сапфо.Доведено, що вона, як і інші поети архаїчної доби, послуговувалася принципом: дружбою відповідати на дружбу, ворожнечею на неприязнь. Утім, виявлено, що ті чи інші ворожі конотації та фрагменти пояснюються не лише суто особистісним фактором – зрадою перебування у фіасі Сапфо, але й політичною конкуренцією за владу на о. Лесбос. Поетеса явно була проти тиранії, яка запанувала після аристократичного правління її близьких, а тому дівчат, які перейшли на бік її політичних опонентів, вона дуже гостро піддавала критиці, оскільки це стосувалося і релігійних відправ. Ворожнеча в неї – це не просто «сліпа ненависть», але комплексне почуття, що пов’язане з політичними, релігійними, соціальними переконаннями, зрадити які (комусь з людей) для неї означало зрадити її саму. Розкрито, що у віршах Сапфо розглядала дружбу у двох площинах: міжособистісну та між богами і людьми. Дружні стосунки з богами, зокрема з Афродітою, Артемідою мали заступницький характер, а тому вони допомагали поетесі в різних життєвих ситуаціях. Обґрунтовано, що експлікація дружніх стосунків із дівчатами має амбівалентний характер, оскільки, окрім приязного, інтимного характеру, в них містяться імпліцитно ритуальний і соціальний підтексти. Дружба для Сапфо – це більше ніж спілкування, це довіра та відповідальність одне за одного.enSapphoearly Greek poetryfriendshipenmityarchaic literatureφιλίαἐχθρόςСапфорання грецька лірикадружбаворожнечаархаїчна літератураφιλίαἐχθρόςСтаття