Смирнов, Ігор ГеоргійовичІгор ГеоргійовичСмирнов0000-0002-8508-9395Любіцева, Ольга ОлександрівнаОльга ОлександрівнаЛюбіцева2026-02-282026-02-282023-06-30Смирнов, І., & Любіцева, О. (2023). Козацьке бароко в сакральній архітектурі Києво-Подолу: геотуристичний потенціал. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (1-2), 33-41. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2023.86.4УДК 338.48-6:2:[72:7.034(477.411)"16/17"]10.17721/1728-2721.2023.86.4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11639The original architectural and tourist features of the sacred architecture of Kyiv’s Podil, which it acquired during the time of the hetmanship in Ukraine in the XVII-XVIII centuries, are revealed. After Kyiv received the Magdeburg right in 1494, Kyiv-Podil became the largest cultural, educational and religious center of Ukraine for several centuries, which was reflected in the construction of a significant number of sacred objects - churches and monasteries in the Ukrainian (or Cossack, Mazepa`s) Baroque style . This still underestimated tourist potential of Kyiv’s Podil, as the uncrowned capital of Hetman Ukraine of the XVII–XVIII centuries, and as a "reserve" of Ukrainian medieval sacred architecture, is the subject of research, the results of which are presented in this article. Emphasized contribution of the hetmans of Ukraine, namely Samiylo Kishka, Petro Konashevich-Sagaidachny, Bohdan Khmelnytskyi and Ivan Mazepa in the development of medieval Kyiv`s Podil and its Ukrainian Orthodox church architecture. A comparison of the architectural dominants of the medieval sacred architecture of the Ukrainian Orthodox Kyiv-Podol and the Roman Catholic architecture in the city of Kamianets-Podilskyi in the XVII-XVIII centuries, which have great tourist potential for the development and restoration of the tourism industry in Ukraine after the war, is carried out. Attention is drawn to the underestimation of the objects of sacred medieval architecture of Kyiv`s Podil in the Cossack Baroque style both for the development of tourism in the city of Kyiv and for the education of school youth on the example of their destruction during Soviet times and the possibilities of restoring the memory of it in independent Ukraine (the church of St. Nicholas the Good – Lyceum No. 100 "Podil"). The importance of the development of the tourist destination "Kyiv`s Podil" for the purpose of tourist relief in the center of Kyiv and its main street Khreshchatyk is emphasized, the geologistical mechanism of such relief is outlined (use of a Pedestrian and bicycle bridge, Funicular, Subway, Alley of Artists and Landscape Alley, staircase system).Розкрито оригінальні архітектурно-туристичні особливості сакрального зодчества Києво-Подолу, яких він набув за часів гетьманства в Україні у XVII-XVIII ст. Після отримання Києвом Магдебурзького права в 1494 р. Києво-Поділ на декілька століть став найбільшим культурно-освітнім і релігійним центром України, що відобразилось у будівництві значної кількості сакральних об’єктів – церков і монастирів у стилі українського (або козацького, мазепинського) бароко. Цей досі недооцінений туристичний потенціал Києво-Подолу як некоронованої столиці гетьманської України XVII–XVIII ст. і як «заповідника» української середньовічної сакральної архітектури і є темою дослідження, результати якого презентуються у цій статті. Акцентований внесок гетьманів України, а саме Самійла Кішки, Петра Конашевича-Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи в розбудові середньовічного Києво-Подолу та його української церковної православної архітектури. Проведено порівняння архітектурних домінант середньовічного сакрального зодчества українського православного Києво-Подолу та римсько-католицького зодчества у м. Кам’янець-Подільський (XVII–XVIII ст.), які мають великий туристичний потенціал для розвитку й відновлення туристичної галузі в Україні після війни. Звернено увагу на недооцінення об’єктів сакральної середньовічної архітектури Києво-Подолу у стилі козацького бароко як для розвитку туризму в м. Києві, так і для виховання шкільної молоді на прикладі їхнього знищення за радянських часів і можливостей відновлення пам’яті про це в незалежній Україні (церква Миколи Доброго – ліцей № 100 «Поділ»). Підкреслено важливість розвитку туристичної дестинації «Києво-Поділ» з метою туристичного розвантаження середмістя Києва і його головної вулиці Хрещатик, окреслено геологістичний механізм такого розвантаження (використання пішохідно-велосипедного мосту, фунікулеру, метро, Алеї художників та Пейзажної алеї, системи сходів).ukKyiv`s Podilsacred architectureCossack Baroque StyleUkrainian hetmanslocation of churchesoptimization of tourist flowsКиєво-Поділсакральна архітектуракозацьке барокоукраїнські гетьманирозміщення церковСтаття