ULASIUK, MikalaiMikalaiULASIUKNEUGEBAUER, CarolaCarolaNEUGEBAUER2026-02-202026-02-202021-06-30ULASIUK, M., NEUGEBAUER, C. (2021). SHIFTS IN URBAN PLANNING IN BELARUS? EXPERIENCE FROM BREST. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(85), 49–61. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.85.49-6110.17721/2413-7154/2021.85.49-61https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10357For long urban planning in post-Soviet Europe has missed scholarly attention in international urban studies, though it has changed fundamentally in the last three decades. The systemic upheaval in the early 1990s questioned the basics of the Soviet mode of modernist urban planning. The latter relied on the quantification and predictability of people’s needs, a strong state power and law enforcement through centralized planning, control and resources management (e.g. property). The latest since the 2010s, urban planning revives in the non-EU Eastern European states: ‘New’ urban planning instruments emerge; the so far sidelined citizens voice increasingly their interests; urban planning becomes an important arena for the contention and (re)production of both, the daily livelihood and the broader state-society relations often impregnated by (authoritarian) neoliberalism.The paper takes up this general observation and explores the example of Brest in Belarus. It reviews the local planning approaches (i.e. instruments, contents and processes) in Brest and discusses how they blend in the current EU and post-Soviet debates. The paper concludes that the Brest planning (re)produces a mode of gradual post-Soviet transformation: It displays a surprising familiarity with EU leitmotifs (contents) and principles (e.g. law enforcement and state subsidies) for urban planning. At the same time, it confronts with the benefits and constraints of maintained Soviet planning traits, e.g. with the high professionalism and the centrality of state planning hierarchies. The case of Brest reveals how local stakeholder alliances co-produce new opportunities for local urban planning and thus for an incremental change in Belarusian planning by engaging with the central state institutions as well as with the international debates.Аналіз міжнародних урбаністичних досліджень свідчить про недостатню увагу фахівців до проблематики міського планування в пострадянських країнах Європи, незважаючи на принципові зрушення останніх трьох десятиліть. Системні зрушення на початку 1990-х років поставили під сумнів основи радянського модерністського підходу до міського планування, що спирався на кількісні методи оцінки людських потреб та їх передбачуваність, потужну державну вертикаль та правове регулювання за допомогою централізованого планування, контролю та управління ресурсами (наприклад, майном). Проте, найпізніше в 2010-х роках, відбувається зміна містобудівних підходів в країнах Східної Європи, що не входять до складу ЄС. Зокрема, з’являються “нові” інструменти планування; громадяни, раніше відсторонені від містобудівного процесу, дедалі частіше висловлюють свої інтереси; міське планування стає важливою ареною для конкуренції та репродукування як повсякденних практик, так і більш широких відносин між державою та суспільством, часто просякнутих (авторитарним) неолібералізмом.Ці загальні тенденції та зрушення розглянуто в статті на прикладі міста Брест в Білорусі крізь призму місцевих підходів до міського планування (його зміст, інструменти, й процеси) та їх зв’язку із сучасними тенденціями в галузі міського планування в країнах ЄС та пострадянського простору. Зроблено висновок, що міське планування в Бресті слідує моделі поступової пострадянської трансформації. З однієї сторони, спостерігається вражаюча подібність до лейтмотивів (змістів) та принципів міського планування в країнах ЄС (наприклад, в частині законодавчих інструментів та державних субсидій). Водночас, міське планування в Бресті відзначається консервативними рисами та віддзеркалює переваги й недоліки радянських містобудівних підходів. Зокрема, високий рівень збереженості професійної школи фахівців з міського планування співіснує з високим рівнем державної централізації містобудівного процесу. Кейс Бреста показує, як альянси місцевих зацікавлених сторін створюють нові можливості для міського планування на локальному рівні, та розкриває потенціал для поступових змін парадигми міського планування в Білорусі, що може бути реалізований шляхом поєднання досвіду функціонування центральних державних установ та міжнародного дискурсу.enurban planningplanning approachesplanning instrumentsBrestBelarusміське плануванняпідходи до плануванняпланувальні інструментиБрестБілорусьСтаття