Небожак, Ярослав ІвановичЯрослав ІвановичНебожак2026-04-202026-04-202026Небожак, Я.І. (2026). Аналіз чинників та потенційних шляхів фрагментації Російської Федерації. Географія та туризм, (82), 43–54. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.82.43-542308-135XУДК 327:323.1(470)10.17721/2308-135X.2026.82.43-54https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16355Affiliation: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, УкраїнаМета роботи полягає у комплексному аналізі просторової нестабільності Російської Федерації як квазіфедеративної держави колоніально-імперського типу та виявленні чинників, що формують потенціал її територіальної фрагментації. Дослідження спрямоване на ідентифікацію ключових історико-імперських, етнополітичних, геоекономічних і воєнно-мобілізаційних детермінант дезінтеграційних процесів і формування узагальненої моделі можливих сценаріїв просторової трансформації РФ. Методологічну основу роботи становить міждисциплінарний підхід, що поєднує інструментарій політичної географії, теорії асиметричного федералізму, етнополітичного та геоекономічного аналізу в межах постімперських студій. Застосовано метод порівняльно-історичних аналогій для зіставлення сучасної Російської Федерації з попередніми формами російської державності та іншими континентальними імперіями у фазі системної кризи. Використано аналіз етнодемографічних і соціальноекономічних показників, а також регіональний контент-аналіз інформаційних просторів із урахуванням обмежень репрезентативності після 2022 року. Для поглибленого аналізу здійснено кейс-аналіз чотирьох регіональних макрозон РФ: Північного Кавказу, Поволжя, Сибіру та Якутії, Далекого Сходу. Результати. У результаті дослідження встановлено, що сучасна Російська Федерація перебуває у фазі стійкої просторової нестабільності, зумовленої сукупною дією імперської інерції, етнорелігійної поліцентричності та глибоких економічних диспропорцій між центром і регіонами. Доведено, що повномасштабна війна проти України виступає системним каталізатором дезінтеграційних процесів, активізуючи латентні етнічні та регіональні ідентичності й підриваючи легітимність федерального центру. Виявлено асиметричний характер прояву просторової нестабільності у різних регіональних макрозонах РФ. Запропонована інтегральна модель фрагментації демонструє мозаїчний характер дезінтеграційних процесів та різну інтенсивність реалізації сценаріїв автономізації, конфедералізації та де-факто суверенізації. Обґрунтовано домінування сценарію де-факто автономій у середньостроковій перспективі. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні комплексної моделі просторової нестабільності Російської Федерації, що інтегрує історико-імперські, етнополітичні, геоекономічні та воєнно-мобілізаційні чинники в єдину аналітичну рамку. Доведено, що фрагментація РФ має асинхронний і регіонально диференційований характер, зумовлений внутрішніми структурними дисбалансами. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі для політико-географічного прогнозування трансформаційних процесів у Російській Федерації. Отримані висновки можуть бути застосовані в аналітичній та експертній діяльності, пов’язаній з оцінкою регіональних ризиків, сценаріїв безпеки та наслідків дезінтеграції постімперських держав.The purpose of this study is to conduct a comprehensive analysis of the spatial instability of the Russian Federation as a quasi-federal state of a colonial-imperial type and to identify the factors that shape the potential for its territorial fragmentation. The research aims to identify the key historical-imperial, ethnopolitical, geoeconomic, and military-mobilization determinants of disintegration processes and to develop a generalized model of possible scenarios for the spatial transformation of the Russian Federation. The methodological framework of the study is based on an interdisciplinary approach that combines the tools of political geography, the theory of asymmetric federalism, ethnopolitical analysis, and geo-economic analysis within the field of post-imperial studies. The method of comparative historical analogies is applied to compare the contemporary Russian Federation with previous forms of Russian statehood and with other continental empires in phases of systemic crisis. The study employs an analysis of ethno-demographic and socioeconomic indicators, as well as regional content analysis of information spaces, taking into account limitations of representativeness after 2022. For in-depth analysis, a case study approach is used to examine four regional macrozones of the Russian Federation: the North Caucasus, the Volga region, Siberia and Yakutia, and the Far East. Results. The study demonstrates that the contemporary Russian Federation is in a phase of persistent spatial instability caused by the combined effects of imperial inertia, ethnoreligious polycentricity, and deep economic disparities between the center and the regions. It is substantiated that the full-scale war against Ukraine acts as a systemic catalyst of disintegration processes, activating latent ethnic and regional identities and undermining the legitimacy of the federal center. An asymmetric pattern of spatial instability across different regional macrozones of the Russian Federation is identified. The proposed integrated fragmentation model reveals the mosaic nature of disintegration processes and varying intensities of the implementation of autonomization, confederalization, and de facto sovereignization scenarios. The dominance of the de facto autonomy scenario in the medium-term perspective is substantiated. The scientific novelty of the study lies in the development of a comprehensive model of spatial instability of the Russian Federation that integrates historical-imperial, ethnopolitical, geo-economic, and militarymobilization factors into a single analytical framework. It is demonstrated that the fragmentation of the Russian Federation is asynchronous and regionally differentiated, being driven by internal structural imbalances. The practical significance of the research results consists in the possibility of applying the proposed model to political-geographical forecasting of transformation processes in the Russian Federation. The findings may be used in analytical and expert activities related to the assessment of regional risks, security scenarios, and the consequences of the disintegration of post-imperial states.ukколоніальна імперіяасиметричний федералізмтериторіальна фрагментаціяетнополітичні чинникигеоекономічні диспропорціїрегіональні контрастиРосійська ФедераціяColonial empireasymmetric federalismterritorial fragmentationethnopolitical factorsgeo-economic disparitiesregional contrastsRussian FederationСтаття