Савич, Оксана ВасилівнаОксана ВасилівнаСавич2026-03-202026-03-202024-05Савич, О. (2024). Історія та музика в біофікційному романі "Всі ранки світу" Паскаля Кіньяра. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (35)), 78-81. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.35.13УДК 821.133.1-31 Кіньяр П.10.17721/1728-2659.2024.35.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13590Background. The article examines the specific features of the representation of history in the novel "All the World's Mornings" (1991) by a French writer Pascal Quignard. In this novel, the contemporary author reactualizes the Baroque period. He depicts the life stories of two famous composers of the time – Jean de Sainte-Colombe, who is the novels' protagonist, and his student Marin Marais. The author's approach to the depiction of these characters' biographies is characterized by a shift from the historical documentation and a significant predominance of fictional details over factual components. As a consequence, we can consider "All the World's Mornings" as a biofictional novel. Methods. The theoretical basis of this article relies on the contemporary francophone studies (A. Buisine, A. Gefen, K. Lyamlahy), which analyze the nature and the specificity of this genre. Results. In the context of the interpretation of "All the World's Mornings", the theory of biofiction allows the better understanding of the author's approach to the operation of history. Although the novel is set in the XVII century, the author, instead of representing the history of that epoque, concentrates on the peculiarities of the protagonist's inner life. Also, Quignard mostly deviates from the well-known facts about Sainte-Colombe and his student, imagining most of the key events of their lives and adjusting them to his own axiology. The author postulates distrust towards the traditional historiography and undermines the accustomed version of the history of baroque music. Quignard also depicts his own unconventional conception of temporality, which is based on his idea of "ancient times" – the writer's interpretation refers to the so-called time of the origins of everything, which continues its manifestation in the present. Thus, in Quignard's perspective, the task of an artist is to ensure the reflection of this "ongoing past" in his works. Conclusions. Our analysis allowed us to conclude that the genre of biofiction serves to represent the Pascal Quignard's unconventional understanding of history in his novels.Вступ. Досліджується специфіка репрезентації історії в романі "Всі ранки світу" (1991) французького пи-сьменника Паскаля Кіньяра, одного з чільних представників сучасного літературного процесу Франції. У цьому творі він реактуалізує епоху бароко, зображуючи історію життя двох відомих композиторів тієї доби – Жана де Сент-Коломба, який є протагоністом роману, і його учня Марена Маре. Авторський метод відтворення біогра-фії цих персонажів характеризується відходом від історичної документальності та суттєвим превалюванням фікційного над фактуальним. У зв'язку з цим маємо підстави вважати "Всі ранки світу" біофікційним романом. Методи. Методологічну базу цієї розвідки утворюють сучасні франкомовні дослідження (А. Бюізін, А. Жефен, Х. Ліамлагі), у яких проаналізовано природу й атрибутивні ознаки жанру біофікційного роману. Результати. У межах тлумачення роману "Всі ранки світу" залучення теорії біофікційного роману дозво-ляє увиразнити розуміння авторського підходу до оперування історією. Так, зосереджуючи романну дію в XVII ст., автор приділяє найбільше уваги репрезентації не зовнішніх обставин життя відомого композитора, а особливостям його внутрішнього буття. Також П. Кіньяр здебільшого відходить від історичних відомостей про Сент-Коломба та його учня, домислюючи більшу частину перипетій їхнього життя й узгоджуючи їх із влас-ною світоглядною парадигмою. Автор воднораз постулює недовіру до традиційної історіографії та порушує унормований погляд на історію барокової музики. Також Кіньяр зображує у творі власну неконвенційну концеп-цію темпоральності, що ґрунтується на його ідеї про "давні часи" – в інтерпретації письменника йдеться про так званий час первісних витоків сущого, який продовжує проявлятися в теперішньому. Так, завдання митця у Кіньяровій перспективі полягає в тому, щоб його роботи відтворювали відлуння цього "минулого, що триває". Висновки. Здійснена нами аналітика дозволила виснувати, що жанр біофікційного роману слугує реаліза-ції авторського нетрадиційного тлумачення історії й часу та його репрезентації у своїх творах.ukПаскаль Кіньярбіофікційний романісторіямузикатемпоральністьPascal Quignardbiofictional novelhistorymusictemporalityСтаття