Громова , М. Є.М. Є.Громова2026-06-182026-06-182019-11-26Громова, М. Є. (2019). Determination of the principles of application of preventive measures in criminal proceedings. Вісник кримінального судочинства(2), 27–33.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23856Determining the basis for the application of preventive measures in criminal proceedings in Ukraine is an important precondition for improving the existing procedure for their application. In doing so, the article notes the difference between such basic concepts for the legal community as «principles» and « fundamentals». On this basis, it is concluded that the study of the issue of determining the rules, algorithms for the application of preventive measures is a study of «fundamentals» and not of the principles set out in Chapter 2 of Section I of the CPC of Ukraine. Formally, devoid of individual approach to resolving the issues of election, change or cancellation of preventive measures results in violation of fundamental rights and freedoms of the participants in criminal proceedings. The repeated remarks of the European Court of Human Rights on the need for an individual approach to these issues give grounds for a conclusion that further scientific research is needed due to improvement existing criminal procedural procedures. The existence of a reasonable suspicion is an important guarantee against the arbitrary use of preventive measures. However, in practice, there are numerous cases where national courts have formally required the justification requirement, the mere fact that a written notice of suspicion has been served is sufficient. The purpose of this article is to analyze the provisions of the current legislation of Ukraine on the application, amendment, abolition of preventive measures and to identify ways of improving existing procedures. The importance of resolving these issues is undoubted, since the fate of the participants in criminal proceedings depends on the qualifications of the subjects who make the relevant decisions. For the purpose of this study, scientific work on the subject was used and the practice of the European Court of Human Rights was elaborated. The main results of the study outlined in this article contain the justification for the need and suggestions for changing the existing evaluation procedure by investigative judges, judges, and the reasons for applying the precautionary measures, assessing the circumstances set out in Art. 178 of the CPC of Ukraine (which are taken into account when applying preventive measures), defining the concept of reasonable suspicion in terms of the degree of its «reasonableness». It also analyzed how the risks identified in Art. 177 of the CPC of Ukraine.Анотація. Визначення засад застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні України є важливою передумовою удосконалення існуючого порядку їх застосування. При цьому в статті зауважується про відмінність таких базових для юридичної спільно- ти понять, як «принципи» та «засади». Виходячи з цього, зроблено висновок, що дослідження питання визначення правил, алгоритмів застосування запобіжних заходів є дослідженням саме «засад», а не принципів, сформульованих у Главі 2 Розділу І КПК України. Формальне, позбавлене індивідуального підходу вирішення питань про обрання, зміну або скасування запобіжних заходів має наслідком порушення основоположних прав та свобод учасників кримінального провадження. Неодноразові зауваження Європейського суду з прав людини щодо необхідності саме індивідуального підходу до окреслених питань дають підстави для висновку про необхідність подальшого наукового дослідження з метою удосконалення існуючих кримінально-процесуальних процедур. Наявність саме обґрунтованої підозри є важливою гарантією від свавільного застосування запобіжних заходів. Однак у практичній діяльності непоодинокі випадки, коли національні суди ставляться до вимоги обґрунтованості формально, тобто сам факт наявності вручення письмового повідомлення про підозру є достатнім. Метою статті є аналіз положень діючого законодавства України щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів та визначення шляхів удосконалення існуючих процедур. Важливість вирішення цих питань не викликає сумнівів, оскільки від кваліфікованості суб’єктів, які приймають відповідні рішення, залежить подекуди доля учасників кримінального провадження. Для проведення дослідження було використано наукові роботи за цією тематикою та детально опрацьовано практику Європейського суду з прав людини. Основні результати дослідження, викладені у статті, містять обґрунтування необхідності та пропозиції стосовно зміни існуючого порядку оцінки слідчими суддями, суддями мети та підстав застосування запобіжних заходів, оцінки обставин, визначених ст. 178 КПК України (які враховуються при застосуванні запобіжних заходів), визначення поняття обґрунтованої підозри з погляду ступеня її «розумності». Також проаналізовано, як мають враховуватись судами ризики, визначені ст. 177 КПК України.ukCCP of Ukrainechanges to the CPC of Ukrainereasonable suspicionpreventive measure.КПК Українизміни до КПК Україниобґрунтована підозразапобіжні заходи.Стаття