Гнідець, ВолодимирВолодимирГнідецьГригорчук, КостянтинКостянтинГригорчук0000-0003-4091-6649Вижва, СергійСергійВижваРевер, АнастасіяАнастасіяРеверКохан, ОксанаОксанаКохан2026-05-112026-05-112026-02-27Гнідець, В., Григорчук, К., Вижва, С., Ревер, А., Кохан, О. (2026). Geological and paleooceanographic conditions of the accumulation of Kerleut sediments of the Azov-Black Sea segment of Paratethys. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(112), 5–16. https://doi.org/10.17721/1728-2713.112.0110.17721/1728-2713.112.01https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20102Background. In the Middle Maikop deposits of the Azov-Black Sea sedimentary basin in the volume of the lower and upper subhorizons of the Kerleut regiostage (Vernyhorova, & Ryabokon, 2018) are interesting in economic terms, which is proven by the discovery of a number of oil and gas fields. The most complete sections (thickness over 2500 m) are discovered on the Kerch Peninsula (Slyusarivska, Gornostayevska, Seleznivska and other areas) and in the southeastern part of the Plain Crimea (Vladislavivska, Tambovska, Shubinska and other areas). In the northern regions of the latter, in the Sea of Azov and in Prysivashsha, the sections of the Middle Maikop are shortened (150–700 m). In tectonic terms, the research area covers the Indolo-Kuban and South Kerch depressions. The aim of the work is to reconstruct the paleoceanographic conditions of sedimentogenesis of the Kerleut deposits of the Azov-Black Sea segment of the Paratethys. Methods. Facies diagnostics of clastogenic accumulative formations was carried out on the basis of lithological and lithmological features of the Kerleutskaya stratum, mineralogical and petrographic, granulometric studies (Hnidets et al., 2025) and based on the results of interpretation of geophysical well studies (GWS), according to the methodology (Muromtsev, 1983; Porębski, 1999), taking into account the principle of facies balance (Selly, 1989). The work used stratigraphic dissection of sections according to the data of the KP "Pivdenekogeocenter". Results. The spatial and age features of the lithological structure of the lower and upper Kerleut sediments of the Azov-Black Sea sedimentary basin have been elucidated. Four lithological complexes have been identified: sand-siltstone (clastogens over 60 %); siltstone (50–60 %); mudstonesiltstone (40–60 %) and mudstone (less than 40 %), which in this sequence are regularly replaced in the direction from the periphery to the depocenters of depressions. The correlation of the granulometric parameters of the rocks indicates the distribution of three facies settings in the Kerleut section: an open shelf basin with calm hydrodynamics, local directed flows (alluvial-delta system, channel, estuarine bar) and elevated sections of the shelf (accumulative ridges). Based on the conducted research, models of the conditions of the Early and Late Kerleutian sedimentation within the Azov-Black Sea basin were created. The formations of five facies associations were identified: alluvial-delta, littoral bars, alluvial cones, interbasin channels and shelf plains; the features of their spatial and age distribution were characterized and the leading role of the northern land in the supply of clastic material to the northwestern parts of the basin and the significant role in the redistribution of the material of hydrodynamically active interbasin channels in the central ones were substantiated. Conclusions. The lithological and facies zonation of the Lower and Upper Kerleutian sediments was clarified, and the geological and paleoceanographic features of their accumulation within the Azov-Black Sea segment of the Paratethys were determined.Вступ. Середньомайкопські відклади Азово-Чорноморського осадово-породного басейну в об'ємі нижнього та верхнього підгоризонтів керлеутського регіоярусу (Вернигорова, & Рябоконь, 2018) є цікавими в економічному аспекті, що доведено відкриттям низки родовищ нафти та газу. Найбільш повні розрізи (товщина понад 2500 м) розкрито на Керченському півострові (Слюсарівська, Горностаєвська, Селезнівська та інші площі) та в південно-східній частині Рівнинного Криму (Владиславівська, Тамбовська, Шубінська та інші площі). У північних районах останнього, в Азовському морі та у Присивашші розрізи середнього майкопу скорочені (150–700 м). У тектонічному відношенні район досліджень охоплює Індоло-Кубанський та Південнокерченський прогини. Метою роботи є реконструкція палеоокеанографічних умов седиментогенезу відкладів керлеуту Азово-Чорноморського сегменту Паратетісу. Методи. Фаціальна діагностика кластогенних акумулятивних утворень здійснено на основі встановлених літолого-літмологічних особливостей керлеутської товщі, мінералого-петрографічних, гранулометричних даних (Гнідець та ін., 2025) та за результатами інтерпретації геофізичних досліджень свердловин (ГДС), згідно з методикою (Муромцев, 1983; Porębski, 1999), з урахуванням принципу фаціальної збалансованості (Селли, 1989). В роботі застосовано стратиграфічне розчленування розрізів за даними КП "Південьекогеоцентр". Результати. З'ясовано просторово-вікові особливості літологічної будови нижньо- та верхньокерлеутських відкладів Азово-Чорноморського осадово-породного басейну. Виділено чотири літологічні комплекси: піщано-алевролітовий (кластогенів понад 60 %); алевролітовий (50–60 %); аргіліто-алевролітовий (40–60 %) та аргілітовий (менше 40 %), які в такій послідовності закономірно заміщуються в напрямку від периферії до депоцентрів депресій. Співвідношення гранулометричних параметрів порід засвідчують поширення в розрізі керлеуту утворень трьох фаціальних обстановок: відкритий шельфовий басейн зі спокійною гідродинамікою, локальні спрямовані потоки (алювіально-дельтова система, русло, гирловий бар) та припідняті ділянки шельфу (акумулятивні вали). На основі проведених досліджень створено моделі умов ранньо- та пізньокерлеутського осадонагромадження в межах Азово-Чорноморського басейну. Виокремлено утворення п'яти фаціальних асоціацій: алювіально-дельтова, літоральних барів, конусів виносу, міжбасейнових проток та шельфових рівнин; схарактеризовано особливості їх просторово-вікового поширення та обґрунтовано провідну роль північного суходолу в постачанні уламкового матеріалу в північно-західні ділянки басейну та суттєву роль у перерозподілі матеріалу гідродинамічно активних міжбасейнових проток – у центральних. Висновки. З'ясовано літолого-фаціальну зональність нижньо- та верхньокерлеутських відкладів, визначено геолого-палеоокеанографічні особливості їх нагромадження в межах Азово-Чорноморського сегменту Паратетісу.ukAzov-Black Sea sedimentary basin of the ParatethysMaikopEarly and Late KerleutiansedimentogenesisАзово-Чорноморський осадовий басейн Паратетісумайкопранній та пізній керлеутседиментогенезСтаття