Максименко, І.І.Максименко2026-04-132026-04-132023-03-04Максименко, І. (2023). Проблеми віри й розуму у філософській думці мислителів доби Київської Русі. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(20), 32–35. https://doi.org/10.17721/sophia.2022.20.7УДК 234.2310.17721/sophia.2022.20.7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15698The article analyzes the key works of such prominent thinkers of the Kievan Rus, as Hilarion of Kyiv, Kliment Smolyatych, Mitr. Nicephorus, Cyril Turivsky and Danylo Zatochenyk. Particular attention was paid to the place of human mind in works of these thinkers and its role in the important issues of human salvation. Emphasis was placed on the problem of the relationship between faith and reason in the works of these thinkers. It was determined that in the philosophical thought of the Kievan Rus there is a clear emphasis on the special role of reason in the search for divine truth. The mind helps to separate the righteous from the wrong, to master the virtues, to understand the falsity of idolatry and the truth of Christianity, to know God as the Trinity and to acquire divine wisdom. Also for the philosophy of Kievan Rus in matters of faith in God is characterized by cordocentrism, ie the belief that the "heart" is the center and source of spiritual knowledge. However, this does not mean that only "blind faith" was considered a priority in the philosophical thought of Kievan Rus. The mind is highly valued and sometimes even absolute in matters of spiritual growth. The heart, as a spiritual organ in its pursuit of God and virtue, plays an important role in sanctifying the mind. And, as we can see in many texts of thinkers, it is the mind, according to Kievan Rus thinkers, leads a person to the knowledge of the truth of Christianity and the God-Trinity. The historical method of research, method of analysis, inductive and deductive methods were used in the work.У статті було проаналізовано ключові праці таких визначних мислителів доби Київської Русі, як Іларіон Київський, Климент Смолятич, митр. Никифор, Кирило Турівський та Данило Заточеник. З особливою увагою було проаналізовано, яке місце ці мислителі надавали людського розуму та яка була його роль у важливих питаннях людського спасіння. Акцент був зроблений на проблемі співвідношення віри та розуму у роботах цих мислителів. Було визначено, що у філософській думці доби Київської Русі прослідковується явний акцент на особливій ролі розуму у пошуках божественної істини. Розум допомагає відділити праведне від хибного, опанувати чесноти, зрозуміти хибність ідолопоклонства та істинність Християнства, пізнавати Бога як Трійцю та здобувати божественну премудрість. Також для філософії Київської Русі у питаннях віри в Бога характерний кордоцентризм, тобто переконання в тому що "серце" є центром та джерелом духовного пізнання. Разом з тим це не означає, що пріоритетною у філософській думці Київської Русі вважалась лише "сліпа віра". Розум дуже високо цінується та інколи навіть абсолютизується у справі духовного зростання. Серце як духовний орган у своєму прагненні до Бога та чеснот відіграє важливу роль в освяченні розуму. І, як ми можемо бачити у багатьох текстах мислителів, саме розум на думку руських мислителів веде людину до пізнання істини Християнства та Бога-Трійці. У роботі використовувався історичний метод дослідження, метод аналізу, індуктивний та дедуктивний методи.ukfaithmindheartKievan RuscordocentrismphilosophyвірарозумсерцеКиївська РуськордоцентризмфілософіяСтаття