Рогозін, Євгеній ПетровичЄвгеній ПетровичРогозінЮнг, КарлКарлЮнгБрострьом, АннаАннаБрострьом2025-11-172025-11-172019Рогозін Є., Юнг К., Брострьом А. Розвиток рослинності півострова Сконе (Південна Швеція) у ранньому і середньому голоцені за палінологічними даними. Фізична географія та геоморфологія. 2019. Вип. 4–6 (96–98). С. 21–28.https://doi.org/10.17721/phgg.2019.4-6.02https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8672The paper presents a detailed palynological study of a sediment core from Lake Vomb in the central Scania, south Sweden. The pollen spectra are dominated by arboreal taxa, namely Alnus sp., Corylus avellana, Quercus sp., Pinus sylvestris, Betula sp. and others. The appearance and frequencies changes of the various pollen taxa show a vegetation succession from the Late Glacial to Middle Holocene. During the Late Glacial, open tundra-steppe prevailed around the lake, and the vegetation cover was sparse. In the early Holocene tundra-steppe vegetation changed to open woodland with Betula and Pinus as main elements, although, some types of tundra-steppe vegetation were present, such as Artemisia sp. and Chenopodiaceae. During the Boreal period, the area of coniferous forests gradually reduced and the migration of nemoral vegetation to southern Sweden began. During the Atlantic period, deciduous Quercus forests with Ulmus, Tilia and Fraxinus prevailed around the lake. The emergence of the Neolithic settlements at the end of the Atlantic period was reflected in the reduction of forest areas due to felling and burning of trees. The beginning of human impact on the vegetation was traced following the appearance of pollen of cultivated grasses and anthropophytes (e.g. Plantago lanceolata, Rumex acetosa). In the Subboreal period, cultural landscapes of the southern Sweden combined natural deciduous forests and meadows, pastures and arable land of ancient cultures. In the middle of the Subboreal time, migration of Fagus and Carpinus to the Scania began.У статті представлені результати детальних палінологічних досліджень зразків донних відкладів озера Вомб у центральній частині Сконе, Південна Швеція. У спорово-пилкових спектрах переважає деревний пилок – Alnus sp., Corylus avellana, Quercus sp., Pinus sylvestris, Betula sp. та ін. Поява і зміни концентрації палінологічних таксонів відображають розвиток рослинності від пізньольодовиків’я до середнього голоцену. Впродовж пізньольодовиків’я навколо озера переважав тундро-степ, а рослинний покрив був розріджений. У ранньому голоцені тундро-степова рослинність змінилася на рідколісся з березою і сосною у якості головних елементів, однак деякі типи тундро-степової рослинності, як полин і лободові, ще були присутні у рослинному покриві. Протягом бореального періоду зменшилися ареали соснових лісів та почалася міграція неморальної рослинності у Південну Швецію. Впродовж атлантичного періоду навколо озера переважали дубові ліси з домішкою в’яза, липи і ясена. Поява неолітичних поселень у кінці атлантичного періоду відображалася у скороченні лісової рослинності у зв’язку з вирубуванням та спалюванням. Початок антропогенного впливу на рослинний покрив простежено за появою пилку культурних злаків та синантропної рослинності (як Plantago lanceolata і Rumex acetosa). У суббореальному періоді культурні ландшафти Південної Швеції поєднували у собі природні широколисті ліси, луки, пасовища та орні землі давніх культур. Початок міграції вологолюбних бука і граба на територію Сконе виявлено у середині суббореального періоду.ukPollen analysispollen spectralake sedimentsbroad-leaved forestHolocene forest dynamicsпалінологічний аналізспорово-пилкові спектриозерні відкладишироколистий лісдинаміка лісів у голоценіСтаття