ДОВГИЙ, РоманРоманДОВГИЙ0000-0003-1252-885XРУДИК, МаріяМаріяРУДИКДВУХРЯДКІНА, АнастасіяАнастасіяДВУХРЯДКІНАОСТРОВСЬКА, КарінаКарінаОСТРОВСЬКАП'ЯНОВА, ДацеДацеП'ЯНОВА2026-03-182026-03-182025-10-14ДОВГИЙ, Р., РУДИК, М., ДВУХРЯДКІНА, А., ОСТРОВСЬКА, К., П'ЯНОВА, Д. (2025). COMPARATIVE ASSESSMENT OF THE IMPACT OF INTERFERONOGENIC PREPARATIONLARIFAN ON MONOCYTES FROM AGED C57BL/6 AND BALB/C MICE IN VITRO. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Biology, 98(3), 5–10. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2024.98.5-1010.17721/1728.2748.2024.98.5-10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13275Background. Blood monocytes play a crucial role in immunity as effector cells of innate immunity. However, they can also promote hyperinflammation, as was described in COVID-19. Many viral infections trigger hyperinflammation by inhibiting type I interferon synthesis, necessitating search of interferon-based or interferonogenic treatments like Larifan – bacteriophagederived dsRNA with interferonogenic and immunomodulatory properties. Global statistics indicate that viral infections, including SARS-CoV-2, as well as hyperinflammation occur more frequently in males, especially in the older age group, and significantly depends on genetically determined profile of immune reactivity. The aim of this study was a comparative assessment of the impact of Larifan on the metabolic profile of peripheral blood monocytes from aged male C57BL/6 and BALB/c mice in vitro. Methods. Male aged C57BL/6 and BALB/c mice were used in this study. Blood samples were collected from facial vein and treated with Larifan in vitro. Phagocytic activity, ROS production, and expression of phenotypic markers were assessed by flow cytometry. Only live monocytes were gated and included in the analysis. Data are presented as median and interquartile range (IQR). Statistical differences were calculated using Kruskal–Wallis test, with significance set at p < 0.05. Results. BALB/c mice showed a lower baseline phagocytic index than C57Bl/6, but phagocytosis percentages were comparable. Treatment with Larifan reduced the phagocytosis percentage in both strains, yet the phagocytic index rose in BALB/c mice after dsRNA exposure. ROS production was higher in C57Bl/6 mice, with Larifan reducing ROS levels significantly in both strains. CD80 baseline expression levels were higher in BALB/c, and dsRNA increased CD80-positive cells as well as decreased expression level of CD80 in BALB/c mice only. CD206 expression was lower in BALB/c but unaffected by Larifan, while dsRNA reduced both number of CD206-positive cells and CD206 levels in C57Bl/6 mice. Conclusions. The metabolic profile of monocytes differs between Th1-dominant C57Bl/6 and Th2-biased BALB/c mice, with higher baseline indicators in C57Bl/6 mice. Larifan treatment exerts anti-inflammatory effects by reducing ROS synthesis in both strains, with BALB/c mice also displaying increased phagocytosis and reduced antigen-presenting capabilityВступ. Моноцити крові відіграють ключову роль в імунному захисті організму як ефекторні клітини вродженої імунної системи. Однак вони також можуть сприяти розвитку гіперзапалення, як було описано на прикладі COVID-19. Чимало вірусних інфекцій викликають гіперзапалення, пригнічуючи синтез інтерферону I типу, що актуалізує пошук інтерфероновмісних препаратів та інтерфероногенів, таких як Ларифан – бактеріофагальна дволанцюгова РНК, які мають інтерфероногенні та імуномодуляторні властивості. Згідно з даними світової статистики вірусні інфекції, у тому числі SARS-CoV-2, а також гіперзапалення, частіше трапляються у чоловіків, особливо старшого віку, і значною мірою залежать від генетичного профілю імунної реактивності. Метою цього дослідження було порівняння впливу Ларифану на метаболічний профіль моноцитів периферичної крові, отриманої від старих самців мишей ліній C57BL/6 та BALB/c in vitro. Методи. У дослідженнях використовувалися старі самці мишей ліній C57BL/6 та BALB/c. Кров отримували з лицьової вени й обробляли Ларифаном in vitro. Фагоцитарну активність, продукцію РФК та експресію фенотипових маркерів вивчали за допомогою проточної цитометрії. Гейтували та аналізували лише живі моноцити. Дані представлені як медіана та міжквартильний діапазон (IQR). Статистичні відмінності розраховували, використовуючи критерій Краскела–Уолліса, статистично значущими вважали відмінності за p < 0,05. Результати . У мишей лінії BALB/c спостерігалася менша базальна фагоцитарна активність, ніж у C57BL/6, однак відсоток фагоцитуючих клітин достовірно не відрізнявся. Обробка Ларифаном знижувала відсоток фагоцитуючих клітин в обох лініях, при цьому фагоцитарна активність зростала під впливом дволанцюгової РНК у мишей лінії BALB/c. Продукція РФК була вищою у C57BL/6, при цьому Ларифан значно знижував рівень РФК у мишей обох ліній. Базальний рівень експресії CD80 був вищим у BALB/c, водночас препарат збільшував кількість CD80-позитивних клітин і знижував рівень експресії CD80 лише у мишей цієї лінії. Експресія CD206 була нижчою у BALB/c, але не змінювалась під впливом Ларифану, у той час як препарат знижував як кількість CD206-позитивних клітин, так і рівень експресії CD206 у мишей лінії C57BL/6. Висновки. Метаболічний профіль моноцитів відрізняється у тварин лінії C57Bl/6 з Тх1-домінантною імунною відповіддю, і BALB/c з переважанням імунної відповіді типу Тх2, що проявлялося вищими базальними показниками у C57BL/6 мишей. Ларифан здійснює протизапальний ефект, знижуючи синтез РФК у тварин обох ліній, при цьому у BALB/c мишей також спостерігалось зростання фагоцитарної активності на фоні зниження здатності до презентації антигенів.enbacteriophage-derived dsRNAblood monocytesphagocytic activityreactive oxygen speciesCD80CD206bacteriophage-derived dsRNAblood monocytesphagocytic activityreactive oxygen speciesCD80CD206бактеріофагальна дволанцюгова РНКмоноцити кровіфагоцитарна активністьреактивні форми киснюCD80CD206Стаття