Фань, Жуй (Fan Rui)Жуй (Fan Rui)ФаньСліпушко, Оксана Миколаївна2025-09-192025-09-192025-07-16Фань Жуй. Модель художнього мислення у російськомовній творчості Тараса Шевченка : дис. ... доктора філософії : 052 Політологія. Київ, 2025. 197 с.УДК 32-027.21:165.191:[316.77+004.77](043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7755Фань Жуй. Модель художнього мислення у російськомовній творчості Тараса Шевченка. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук (доктора філософії) за 035 Філологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. У дисертації вперше в українському літературознавстві представлено системне дослідження моделі художнього мислення у російськомовній творчості Тараса Шевченка. На основі аналізу текстів подано та обґрунтовано власне визначення поняття “модель художнього мислення”. Наголошено, що модель художнього мислення – це система художнього бачення, пояснення та інтерпретації письменником фактів реального буття, актуальних питань суспільного простору, історичних фактів, конкретних життєвих типів. Ця модель реалізується через звернення митця до конкретних ідей, тем і мотивів; специфіку творення характерів; подачу деталізованих описів різних об’єктів; звернення до власного життєвого досвіду; тлумачення національних звичаїв, традицій, обрядів; жанрову специфіку; особливості мови. Обґрунтовано тезу про те, що під моделлю художнього мислення розуміємо загалом спосіб та особливості репрезентації світу і його складових у художньому творі, які виявляються через осмислення актуальних феноменів реального буття, їх інтерпретацій у світлі українського світогляду, формуванні національних типів. Фактично модель художнього мислення являє собою авторський спосіб представлення дійсності у творі. У роботі подано детальний аналіз художніх творів письменника, зокрема його російськомовних поем “Слепая” і “Тризна”, фрагментів драматичних творів, які дійшли, повістей, щоденника. На підставі цього наголошується на тому, що в аналізованих художніх текстах сформовано і представлено модель художнього мислення автора, який чужою російською мовою виявляє український національний характер і спосіб мислення. Вагому роль у специфіці художньої моделі мислення відіграє образ оповідача. Через сприйняття й інтерпретацію світу наратором відображаються авторські погляди на світ крізь призму національних категорій. На модель художнього мислення впливають національні варіанти романтизму, сентименталізму, просвітницького реалізму. У дисертації осмислено ґрунтовні літературознавчі розвідки М. Антоновської, Ю. Барабаша, О. Бороня, Г. Грабовича, А. Гудими, І. Дзюби, С. Єфремова, П. Зайцева, В. Зарви, Л. Кодацької, Є. Нахліка, В. Поліщука, С. Росовецького, В. Рубчака, О. Сліпушко, В. Смілянської, І. Франка, В. Шевчука та ін. Визначено окремі напрацювання у сфері дослідження специфіки моделі художнього мислення, узагальнено міркування вчених щодо актуалізації окремих питань російськомовної творчості Т. Шевченка. Розвинено авторську тезу про те, що українська модель художнього мислення, що сформувалася в українських поезіях Т. Шевченка, була реалізована на основі її головних принципів у російськомовній творчості (зокрема прозі), будучи розширеною і доповненою елементами сентименталізму, дидактичного реалізму, натуралізму. Наголошено на правомірності тези про стильовий синкретизм повістей Кобзаря, російськомовна спадщина якого засвідчила традиційність відстоювання українських культурних надбань і національного способу художнього мислення. На основі наявних історико-літературних досліджень, враховуючи нові концепції та здобутки, а також спираючись на здійснений у роботі аналіз російськомовних текстів автора, проведено і представлено авторське ґрунтовне розуміння особливостей вияву та реалізації моделі художнього мислення у російськомовній творчості Т. Шевченка. Зокрема, наголошено, що в поемах “Слепая” і “Тризна” українська модель художнього мислення базується на авторському тлумаченні реальності. Поема “Слепая” має суто національний колорит, а “Тризна” тяжіє до позалокального, представляючи водночас громадянські позиції і національну ментальність митця. У роботі відзначено, що у творі “Слепая” конкретна історія жінки-покритки еволюціонує у глобальну тему зради Батьківщини, її національних інтересів панством; трагедія окремої жінки втілює національну трагедію України у складі тогочасної Російської імперії. У поемі “Тризна” образ безіменного Безталанного символізує ідею служіння Вітчизні, основану на фольклорно-романтичних засадах, мотивах сирітства, самотності, поневірянь чужиною, відірваності від рідної землі. Аналіз уривків із драматичних творів Шевченка “Никита Гайдай” і “Песня караульного у тюрьмы” з драми “Невеста”, які дійшли, дає підстави вести мову про те, що у них передано колоритний побут України; актуалізовано певні історичні події часів Гетьманщини; російська мова, зберігаючи українські звороти і стилістику, представляє яскраві народні характери героїв, творячи українську модель художнього мислення. Зважаючи на наявні наукові тематичні надбання і традиції, поглиблено, конкретизовано і розширено тези про специфіку російськомовної прози Т. Шевченка, зокрема притаманну їй модель художнього мислення. У повістях і щоденнику модель авторського мислення представлена через художні тлумачення біографічних фактів, настроїв, думок, переживань, уподобань, смаків; оцінки письменником соціального, етнографічно-побутового матеріалу; систему образів. У дисертації визначаються особливості моделі художнього мислення в однойменних із поетичними творами повістях Т. Шевченка “Наймичка”, “Варнак”, “Княгиня”. Первісно сформована у поетичних творах модель художнього мислення потім була розвинена і деталізована в повістях, а російська мова дала можливість виокремити її яскравіше. Доведено, що тут національна модель художнього мислення реалізується через проблематику текстів, специфіку її представлення, “українізовану” російську мову з численними українізмами, елементами українського синтаксису. На основі філологічного аналізу творів обґрунтовано тезу про те, що модель художнього мислення в автономних щодо сюжетів російськомовних повістях “Музыкант”, “Несчастный”, “Капитанша”, “Близнецы”, “Художник”, “Прогулка с удовольствием и не без морали” основується на створених відповідно до українського світогляду епістолярної форми, форми подорожніх записок, щоденникових нотатків, ролі наратора. Доведено положення про те, що у більшості з цих повістей українська модель мислення представлена через образ наратора-патріота; епістолярні замітки; подорожні нотатки; впливи романтизму українського характеру; елементи сентименталізму і дидактизму; героя як авторського альтер-его. Все це визначає український спосіб мислення і тлумачення світу. Соціальні конфлікти творів базуються на українських реаліях. У роботі наголошується, що щоденнику Т. Шевченка притаманний український спосіб мислення, що реалізується через подорожні нотатки, художні описи міст, людей, краєвидів, щоденних подій, стосунків із людьми. Національний світогляд представлено через лагідний, розповідний стиль, ліричні й поетичні фрагменти, описи туги і ностальгії автора за Вітчизною. Українська модель мислення виявляється в описах рис епохи, портретах сучасників, роздумах автора про освіту, різні соціальні стани, мистецтво, у патріотичній позиції письменника, порівнянні українського та російського національних типів. У щоденнику українська модель художнього мислення посилюється через використання у творі російської мови, яка має риси української стилістики, лексичні запозичення, фонетику. Головним засобом реалізації національної моделі художнього мислення є роздуми про світ, відмінності між двома народами, описи звичаїв, традицій, обрядів, краєвидів, художньо-естетичні міркування. Отже, у російськомовній творчості Тараса Шевченка через широку систему ідей, тем, образів, мотивів, роздумів сформовано і реалізовано українську модель художнього мислення, основи якої були закладені в поезії та розвинені у прозі.Rui Fan. A model of artistic thinking in Russian-language creativity of Taras Shevchenko. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for a candidate degree of philological sciences (PhD) in the speciality – 10.01.01 – Ukrainian literature. – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The dissertation presents a systematic study of the concept of the artistic thinking model in the Russian-language works of Taras Shevchenko, marking the first comprehensive exploration in Ukrainian literary studies. Based on the analysis of texts, it provides the definition of the term “artistic thinking model”. It is emphasized that the artistic thinking model is a system of artistic perception, explanation, and interpretation of the real-life facts, contemporary societal issues, historical events, and specific life types by the writer. This model is realized through the writer’s engagement with specific ideas, themes, and motifs, the characterization of personalities, detailed descriptions of various objects, interpretation of national customs, traditions, and rituals, genre specificity, and language characteristics. It argues that the artistic thinking model is essentially the author’s way of representing reality in the work of art. The dissertation conducts a detailed analysis of the literary works of the author, including his Russian-language poems “Slepaya” (“The Blind Woman”) and “Trizna” (“The Unlucky”), excerpts from dramatic works, surviving narratives, and the diary. It is underlined that in these literary texts, Shevchenko’s artistic thinking model is formed and presented, wherein he uses the Russian language to convey a Ukrainian national character and way of thinking. The role of the narrator is crucial in shaping the artistic thinking model as it reflects the author's views through the lens of national categories. National variants of Romanticism, Sentimentalism, and Enlightenment Realism influence the artistic thinking model. The dissertation also engages with existing literary studies by scholars such as M. Antonovska, Yu. Barabash, O. Boronia, H. Hrabovych, A. Hudyma, I. Dziuba, S. Yefremov, P. Zaytsev, V. Zarva, L. Kodatska, Ye. Nakhlukha, V. Polischuk, S. Rosovetsky, V. Rubchak, O. Slipushko, V. Smilianska, I. Franko, V. Shevchuk, and others. It identifies their contributions to the study of the specifics of the artistic thinking model and synthesizes their ideas regarding the relevance of various aspects of Taras Shevchenko's Russian-language creative work. The dissertation develops the author’s thesis that the Ukrainian artistic thinking model, as established in Shevchenko’s Ukrainian poetry, is extended and complemented by elements of Sentimentalism, Didactic Realism, and Naturalism in his Russian-language works, particularly in prose. It highlights the stylistic syncretism in Kobzar’s stories, which attests to the tradition of upholding Ukrainian cultural traditions and the national way of artistic thinking. Drawing from existing historical and literary research and incorporating modern concepts and achievements, as well as analyzing Shevchenko’s Russian-language texts, the dissertation provides an in-depth understanding of the manifestations and implementation of the artistic thinking model in Taras Shevchenko’s Russian-language creative work. Specifically, it asserts that in the poems “Slepaya” (“The Blind Woman”) and “Trizna” (“The Unlucky”), the Ukrainian artistic thinking model is based on the author’s interpretation of the reality. “Slepaya” (“The Blind Woman”) embodies a national character, while “Trizna” (“The Unlucky”), leans towards a universal scope, representing both civic positions and the artist’s national mentality. In “Slepaya” (“The Blind Woman”), the individual story of a blind woman unfolds into a broader narrative of betrayal of the homeland and its national interests under the rule of the Russian Empire. In “Trizna” (“The Unlucky”), the image of the nameless Unfortunate symbolizes the idea of serving the homeland based on folklore-romantic principles, themes of orphanhood, loneliness, estrangement, and detachment from the native land. The analysis of excerpts from Shevchenko’s dramatic works such as “Nikita Hayday” and “Song of the Prison Guard in Prison” from the drama “Nevesta” (“The Bride”), which have survived, supports the argument that they convey the vibrant daily life of Ukraine, evoke historical events of the period of the Cossack Hetmanate, and present vivid folk characters through the Russian language while preserving Ukrainian turns of phrase and stylistics. This contributes to the Ukrainian artistic thinking model. Taking into account existing thematic and scholarly traditions, the dissertation further deepens, specifies, and expands upon the thesis regarding the specificity of Taras Shevchenko's Russian-language prose and its inherent artistic thinking model. In his stories and “Shchodennyk” (“The Dairy”) the author’s thinking model is presented through artistic interpretations of biographical facts, moods, thoughts, experiences, preferences, and tastes; the writer’s assessment of social and ethnographic everyday materials; and the creation of a system of characters. The dissertation explores the specific characteristics of the artistic thinking model in Taras Shevchenko’s prose works, which share the same titles as his poetic works, including “Naimychka” (“Naimychka or the Servant”), “Varnak”, and “Knyazhna” (“The Princess”). It argues that the artistic thinking model initially developed in his poetry is further refined in his prose, and the use of the Russian language provides a more vibrant expression of this model. The dissertation asserts that in these Russian-language works, the national artistic thinking model is realized through the thematic content of the texts, the specificity of its presentation, the "Ukrainianized" Russian language with numerous Ukrainianisms, and elements of Ukrainian syntax. A philological analysis of the works supports the thesis that the artistic thinking model in the autonomous Russian-language stories, such as “Muzykant” (“The Musician”), “Neschastny” (“The Unfortunate”), “Kapitansha” (“The Captain’s Wife”), “Bliznetsy” (“The Twins”), “Khudozhnik” (“The Artist”), and “Progulka” (“The Stroll”), is based on forms created in accordance with the Ukrainian worldview. These forms include epistolary forms, travel notes, diary entries, and the role of the narrator. It is demonstrated that in most of these stories, the Ukrainian thinking model is represented through the image of a patriotic narrator, epistolary notes, travel notes, the influence of Ukrainian character Romanticism, elements of Sentimentalism and Didacticism, and the protagonist as the author's alter ego. All these elements contribute to the Ukrainian way of thinking and interpreting the world. The social conflicts depicted in these works are rooted in Ukrainian realities, addressing various issues. The dissertation emphasizes that the diary by Taras Shevchenko reflects the Ukrainian way of thinking, which is shown in travel notes, artistic descriptions of cities, people, landscapes, daily events, and relationships with people. The national worldview is represented in a narrative style, lyrical and poetic fragments, descriptions of homesickness, and nostalgia for the homeland. The Ukrainian thinking model is evident in the descriptions of the era, portraits of contemporaries, the author’s reflections on education, various social statuses, art, the writer’s patriotic positions, and comparisons between Great Russian and Little Russian (Ukrainian) national types. In the diary by Taras Shevchenko, the Ukrainian artistic thinking model is reinforced using the Russian language, which incorporates elements of Ukrainian stylistics, lexical borrowings, and phonetics. The primary means of implementing the national artistic thinking model are contemplations about the world, differences between the two nations, descriptions of customs, traditions, rituals, landscapes, and artistic-aesthetic reflections. To conclude, it is established and expressed Ukrainian artistic thinking model through a diverse range of ideas, themes, characters, motifs, and contemplations in the Russian-language creative works by Taras Shevchenko. These elements are initially formulated in his poetry and further developed in his prose works.ukукраїнська літературамодельхудожністьхудожнє мисленняТарас ШевченкоромантизмсентименталізмреалізмстильУкраїнащоденниккоментарлітературний контекстчитацьке розумінняконцепт.Ukrainian literaturemodelartistryartistic thinkingTaras ShevchenkoRomanticismSentimentalismRealismstyleUkrainediarycommentaryliterary contextreader’s understandingconcept.Дисертація