Ковальчук, Олександр ВолодимировичОлександр ВолодимировичКовальчук2026-04-202026-04-202026Ковальчук, О.В. (2026). Зміни європейського ідеологічного простору у вітчизняному та європейському науковому дискурсі. Географія та туризм, (82), 33–42. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.82.33-422308-135XУДК 911.3:321.0110.17721/2308-135X.2026.82.33-42https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16354Affiliation: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, УкраїнаМета. Метою статті є узагальнити сучасні наукові підходи до пояснення змін електоральної поведінки та ідеологічних орієнтацій у країнах Європейського Союзу. Окремо порівнюються фокуси західних і українських досліджень та підкреслюється значення просторових відмінностей у голосуванні. Методика. Робота має характер аналітичного огляду літератури з політичних наук, соціології, політичної економії та політичної географії. Застосовано порівняльний підхід: зіставляються теми, на яких зосереджуються автори, і способи пояснення електоральних змін. Публікації згруповано за тим, які чинники вони вважають головними: інституційні, економічні, соціокультурні або пов’язані з місцевим і регіональним контекстом. Просторовий вимір аналізується через те, як у працях описуються відмінності між регіонами, місько-сільський поділ, локальний занепад та нерівність розвитку. Результати. Огляд показує, що в багатьох країнах ЄС традиційні право- і лівоцентристські партії втрачають підтримку, а популістські та євроскептичні сили, особливо правого спрямування, посилюються. У політологічних роботах причини часто пов’язують зі змінами партійних систем, коаліційною практикою, новими лініями політичного протистояння та впливом європейської інтеграції. Економічні підходи більше підкреслюють роль криз, нерівності, економічних очікувань і суб’єктивного добробуту, а також важливість політичної довіри. Соціокультурні дослідження акцентують освіту, поколінні відмінності, міграцію та ціннісні конфлікти, що впливають на вибір партій. Політико-географічні праці доводять, що підтримка антисистемних і популістських сил суттєво відрізняється між територіями та часто пов’язана з нерівністю розвитку й відчуттям «відставання» окремих місць. Наукова новизна. Запропоновано узагальнену схему, яка дозволяє системно описати наявні дослідження через чотири основні підходи: політологічний, економіко-політологічний, соціокультурний і політико-географічний. Показано, що просторовий підхід не є другорядним, а допомагає пояснювати, чому схожі політичні тренди дають різні результати в різних регіонах. Також виявлено, що в українській літературі ще бракує робіт, які комплексно аналізують саме просторові чинники ідеологічних змін у ЄС. Практична значимість. Огляд може слугувати основою для подальших досліджень ідеологічних змін у ЄС та їх порівняння з українськими процесами. Він допомагає обґрунтувати вибір чинників і рівнів аналізу, якщо планується робота з електоральними даними та територіальними відмінностями. Висновки важливі для розуміння політичних ризиків у Європі, які можуть впливати на підтримку України та на перспективи євроінтеграції. Матеріал також придатний для навчальних курсів з політичної географії та європейських студій.Goal. The article aims to summarise recent academic research on changes in electoral behaviour and ideological orientations in European Union countries. It compares Western and Ukrainian research agendas and highlights the importance of spatial differences in voting. Methods. The paper is an analytical literature review drawing on political science, sociology, political economy, and political geography. A comparative approach is used to identify key topics and typical explanations of electoral change. The reviewed studies are grouped by the main drivers they emphasise: institutional, economic, socio-cultural, or place-based factors. The spatial dimension is discussed through research on regional differences, the urban–rural divide, local decline, and uneven development. Results. The review indicates that mainstream centre-left and centre-right parties have been losing support, while populist and Eurosceptic parties - especially on the right - have gained strength in many EU countries. Political science accounts often link these trends to party-system changes, coalition patterns, new political conflicts, and the impact of European integration. Economic approaches focus more on crises, inequality, expectations, and subjective well-being, often stressing the role of political trust. Socio-cultural research highlights education, generational change, migration, and value conflicts as important drivers of voting shifts. Political geography shows that support for anti-system and populist forces is strongly uneven across territories and is frequently linked to regional disparities and “left-behind” places. Scientific novelty. The paper offers a clear framework that organises the literature into four main approaches: political science, political economy, socio-cultural, and political-geographical. It argues that the spatial perspective is not secondary, because it helps explain why similar political trends produce different outcomes across regions. It also shows that Ukrainian research still lacks more systematic work on spatial drivers of ideological change in the EU. Practical significance. The review can be used as a basis for further research on ideological change in the EU and for comparisons with Ukraine. It helps justify the choice of variables and levels of analysis when working with electoral data and territorial differences. The conclusions are relevant for understanding political risks in Europe that may affect EU policies toward Ukraine and support in the context of the war. The material can also be used in teaching political geography and European studies.ukідеологічний простірполітичні ідеологіїпопулізмелекторальна географіяideological spacepolitical ideologiespopulismelectoral geographyСтаття