Сулима, Олеся ПетрівнаОлеся ПетрівнаСулима2026-01-092026-01-092019-11-24Сулима, О. (2019). Облігаторність обставинних синтаксем у конструкціях з присудками, вираженими процесуальними дієсловами. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 39. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.39.89-105УДК 81'367.625(=161.2)10.17721/APULTP.2019.39.89-105https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9643The article deals with semantics of adverbial modifiers that extend constructions with predicates expressed by procedure verbs; specificity of semantic relations between verb and adverbial modifier; relation between groups of procedure verbs and adverbial modifiers. The research is based on a comparison of scientific concepts of I. Vyhovanets and N. Shvedova, on the one hand, and R. Mrazek, on the other, regarding optionality / obligation of adverbial modifiers in the structure of a simple sentence. The peculiarities of the formal aspect of interpreting syntactic linkages in simple sentence are clarified. It is argued that, at the formal level, adverbial modifiers of different semantics are mostly not predicted by the meaning of a verb, but for logical structure of utterance, expression of common sense, for understanding interlocutors adverbial modifiers are extremely significant. The semantics of separate procedure verbs needs to be extended with adverbial modifiers (in particular, locative and temporal, rarely – causative). Moreover, connection between predicate and adverbial modifier is mostly obvious. Causes in constructions with verbs which denote physical processes of beings and changes of state or quality are analyzed. The author explores verbal semes that require clarification of semantics by adverbial modifiers. Specificity of factual distribution of syntactic constructions in texts of different styles is established. To prove his arguments, the author uses the following methods: descriptive, transformational and the method of distributional analysis.У статті проаналізовано семантику обставинних компонентів, що поширюють конструкцію з присудком, вираженим процесуальним дієсловом; розглянуто специфіку семної структури дієслова, що потребує уточнення різними типами обставинних значень; з'ясовано співвідношення між групами процесуальних дієслів та обставинними поширювачами. Дослідницький контекст визначено зіставленням наукових концепцій І. Вихованця та Н. Шведової, з одного боку, та Р. Мразека, з іншого, щодо факультативності/ облігаторності обставинних синтаксем. Дослідження спирається на методологічні засади семасіології та граматики, зокрема на те, що в комунікативному процесі взаємодіють різноманітні фактори свідомості та мови, що передбачають акцентування семантичних компонентів, які не є обов'язковими формально. Комплексно розглянуто формальний та смисловий аспекти тлумачення синтаксичних зв'язків у простому реченні. Зокрема, стверджено, що на формальному рівні обставинні компоненти різної семантики переважно не передбачувані значенням дієслова, однак для логічної структури висловлення, вираження основного смислу, для порозуміння комунікантів обставини часто є ключовими, до того ж зв'язок між предикатом та обставиною переважно є очевидним, прислівним. Розглянуто каузативи в конструкціях із дієсловами на позначення фізичних процесів істот та зміни стану або якості; темпоративи та локативи – з дієсловами усіх лексико-семантичних груп поля процесу; простежено дієслівні семеми, що потребують уточнення семантики обставинними компонентами. Встановлено специфіку обставинного поширення синтаксичних конструкцій у текстах різних функціональних стилів.ukpredicateprocedure verbobligationoptionalityadverbial modifierdeterminantadjunctvalency.присудокпроцесуальне дієсловооблігаторністьфакультативністьобставинна синтаксемадетермінантад'юнктвалентність.Стаття