Назарець, ВіталійВіталійНазарець2026-04-082026-04-082024-02-10Назарець, В. (2024). RECEPTION OF THE CREATIVITY OF BRUNO SCHULTZ IN UKRAINIAN COMPARATIVISTICS. Polish Studies of Kyiv, 39(39), 293–306. https://doi.org/10.17721/psk.2023.39.293-30610.17721/psk.2023.39.293-306https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14876The article analyzes modern research approaches, in particular, Ukrainian literary scholars to the study and understanding of the work of the Polish writer Bruno Schultz. The purpose of the article is to study the comparative aspects of the reception of B. Schultz’s work in Ukrainian literary studies. The specific tasks of the investigation consist in determining the main vectors of research attention to comparative comparisons of the prose of B. Shultz with representatives of non-national writing. The comparative correlations of the prose of B. Schultz with the work of F. Kafka, D. Kish, V. Pidmohylnyi, Yu. Andruhovych, B.-I. Antonich As a result of the conducted research, it was established that the question of the reception of the nature of the existential worldview of the Polish novelist and its projection into the creation of a specific individual author myth occupies a priority place in the circle of comparative comparisons of the work of B. Shultz by Ukrainian literary experts with representatives of other literatures. It is noted that, based on the signs of artistic and stylistic affiliation, researchers most often associate the experimental, mythopoetic prose of B. Shultz with expressionism, one of the main ideological and aesthetic foundations of which was the so-called catastrophism - an existential worldview associated with the expectation of the imminent and inevitable collapse of European civilization as a result moral degradation and its loss of spiritual values that determine the life of society. In studies of B. Shultz’s prose, Ukrainian literary critics emphasize the catastrophic nature of the Polish writer’s existential worldview. Among the most important concepts of the mythological picture of the world, represented by the prose of B. Shultz and evidenced in comparative comparisons of it with the works of foreign and, in particular, Ukrainian writers, researchers include the image of childhood, identified as «archetypal prachas», the image of the father as a kind of archetype, the demiurge that initiates the world mythopoetic representations of the initial children’s imagination, the image of the city as a kind of topographical archetype, through which the images of childhood, youth and adulthood are idealized.У статті проаналізовано сучасні дослідницькі підходи, зокрема українських літературознавців до вивчення та осмислення творчості польського письменника Бруно Шульца. Метою статті є дослідження компаративних аспектів рецепції творчості Б. Шульца в українському літературознавстві. Конкретні завдання розвідки полягають у визначенні головних векторів дослідницької уваги до компаративних зіставлень прози Б. Шульца з представниками інонаціонального письменства. Охарактеризовано оприявнені в українському літературознавстві (в наукових розвідках В. Меньок, О. Харлан, С. Матвієнко, В. Лопушанського, М. Гогулі, І. Скрипник та ін.) компаративні співвіднесення прози Б. Шульца з творчістю Ф. Кафки, Д. Кіша, В. Підмогильного, Ю. Андруховича, Б.-І. Антонича. Унаслідок проведеного дослідження встановлено, що пріоритетне місце в колі компаративних зіставлень українськими літературознавцями творчості Б. Шульца з представниками інших літератур посідають питання рецепції характеру екзистенційного світовідчуття польського прозаїка та його спроєктованості на творення специфічного індивідуально-авторського міфу. Зазначено, що за ознаками художньо-стильової приналежності експериментальну, міфопоетичну прозу Б. Шульца дослідники найчастіше співвідносять з експресіонізмом, однією з головних ідейно-естетичних підвалин якого став так званий катастрофізм – екзистенційне світовідчуття, пов’язане з очікуванням близького і неминучого краху європейської цивілізації внаслідок моральної деградації та втрати нею визначальних для життя суспільства духовних цінностей. У дослідженнях прози Б. Шульца українські літературознавці наголошують на катастрофічності екзистенційного світовідчуття польського письменника. До найбільш важливих концептів міфологічної картини світу, репрезентованої прозою Б. Шульца і засвідченою в компаративних зіставленннях її з творчістю зарубіжних й, зокрема українських письменників дослідники відносять образ дитинства, ідентифікованого як «архетипний прачас», образ батька як своєрідного архетипу, деміургу, що ініціює світ міфопоетичних уявлень початкової дитячої уяви, образ міста як своєрідного топографічного архетипу, через який ідеалізовано образи дитинства, юності та дорослості.ukliterary studiescritical receptioncomparativismcatastrophismmythopoeticsкритична рецепціякомпаративізмкатастрофізмміфопоетикалітературознавствоСтаття