Фігурний, ЮрійЮрійФігурний2026-02-272026-02-272024Фігурний, Ю. (2024). Науково-дослідний інститут українознавства: зародження, становлення, розвиток, сьогодення. Українознавство(1 (90)), 174–193. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(90).2024.30389594(477) «20»10.17721/2413-7065.1(90).2024.303895https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11155У статті проаналізовано зародження, становлення, розвиток та сьогодення Науково-дослідного інституту українознавства. З’ясовано, що створення Інституту стало наслідком потужного відродження українознавства. Виявлено, що комуністи, проросійські налаштовані політики, чиновники й громадські діячі протягом усього часу існування Інституту намагалися перешкодити його україноцентричній діяльності та реорганізувати. Обґрунтовано, що з відновленням Української держави в 1991 р. розпочався новий етап в історії національної гуманітаристики, що призвело до створення у 1992 р. Інституту як сучасної науково-дослідної та освітньої інституції. Виявлено, що у кінці ХХ – на початку ХХІ століття під керівництом П. Кононенка Інститут активно сприяв українізації національного гуманітарного простору та посиленню національно-патріотичного виховання. Показано, що з червня 2013 р. по липень 2022 р. внаслідок непрофесійного адміністрування тогочасних керівників Інституту, неналежного його фінансування Міністерством заклад поступово втрачав авторитет серед науковців та освітян України, але, незважаючи на велику кількість проблем, продовжував виконувати планові фундаментальні й прикладні науково-дослідні роботи у несприятливих умовах російсько-українського протистояння. Обґрунтовано, що В. Чернець, який очолив НДІУ влітку 2022 р., за короткий час зумів кардинально перезавантажити його роботу: значно посилив кадровий потенціал, забезпечив стабільне фінансування, розширив сфери діяльності, створив 25 філій Інституту, що працюють виключно на волонтерських засадах, та повернув вченим-українознавцям впевненість у ці важкі воєнні часи. З’ясовано, що Інститут відіграє вагому роль у формуванні національно-патріотичного світогляду громадян України як важливого чинника українського націє- та державотворення в умовах повномасштабної російської агресії, щорічно проводячи міжнародні та всеукраїнські учнівські й учительські конкурси з українознавчої проблематики, активно повертаючи в український етнокультурний і національний гуманітарний простір прізвища й напрацювання видатних українців, які були загарбані імперцями й рашистами.The article analyses the origin, formation, development, and present days of the Research Institute of Ukrainian Studies. It was found that the creation of the institute was the result of a powerful revival of Ukrainian studies. It was revealed that communists, pro-Russian politicians, officials, and public figures tried to prevent its Ukrainian-centric activities and reorganise it throughout the existence of the Institute. It is substantiated that with the restoration of the Ukrainian state in 1991, a new stage in the history of national humanitarianism began, which led to the creation of the Institute as a modern research and educational institution in 1992. It was revealed that in the late 20th and early 21st centuries, under the leadership of P. Kononenko, the Institute actively contributed to the Ukrainization of the national humanitarian space and the strengthening of national-patriotic education. It is shown that from June 2013 to July 2022, as a result of the unprofessional administration of the Institute's managers at that time and its inadequate funding by the Ministry, the Institute gradually lost its authority among scientists and educators in Ukraine, but despite a large number of problems, it continued to perform planned fundamental and applied scientific and research works in the unfavourable conditions of the Russian-Ukrainian confrontation. It is well-founded that V. Chernets, who headed the Scientific Research Institute in the summer of 2022, managed to radically restart its work in a short time: significantly strengthened the personnel potential, ensured stable funding, expanded the spheres of activity, created 25 branches of the Institute that work exclusively on a volunteer basis, and restored the confidence of the scientists in Ukrainian studies in these difficult war times. It was found that the Institute plays an important role in the formation of the national-patriotic outlook of Ukrainian citizens as an important factor in Ukrainian nation- and state-building in the conditions of full-scale Russian aggression, annually holding international and all-Ukrainian student and teacher competitions on Ukrainian studies issues, actively returning to Ukrainian ethnocultural and the national humanitarian space of the names and achievements of prominent Ukrainians who were captured by the imperialists and rashists.ukУкраїнаукраїнціукраїнознавствоНауково-дослідний інститут українознавстванаціонально-патріотичне вихованняUkraineUkrainiansUkrainian studiesthe Research Institute of Ukrainian Studiesnational and patriotic educationСтаття