Шевченко, Олена ВолодимирівнаОлена ВолодимирівнаШевченкоПасічник, АнастасіяАнастасіяПасічник2026-02-272026-02-272025-12-30Shevchenko, O., & Pasichnyk, A. (2025). Communications as a Tool for Humanitarian Response Based on the Case of Yemen. Actual Problems of International Relations, (165), 75–84. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.75-84УДК 327:316.3210.17721/apmv.2025.165.1.75-84https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11394This article explores how communication functions as a strategic tool within the operations of international organizations during the ongoing humanitarian crisis in Yemen. The authors explore how modern communication tools – digital technologies, artificial intelligence, and fact-checking platforms – enhance the effectiveness of humanitarian operations, foster coordination among donors, governments, and local communities, and influence public trust in international aid. Particular focus is given to the ethical dimensions of humanitarian communication, including information transparency, data protection, and the “do no harm” principle. Using the case of Yemen, the study demonstrates how information asymmetry, political fragmentation, and digital inequality complicate access to affected populations and undermine humanitarian neutrality. The research underscores the need to establish new standards of humanitarian ethics in the digital age, where the boundaries between reliable information and manipulation have become increasingly blurred. It concludes that effective communication functions not only as an operational tool of humanitarian response, but also as a crucial element for maintaining trust, legitimacy, and resilience across the humanitarian system.Стаття присвячена аналізу ролі комунікацій у діяльності міжнародних організацій в умовах затяжної гуманітарної кризи в Ємені. Автори досліджують, як сучасні комунікаційні інструменти – цифрові технології, штучний інтелект і фактчекінгові платформи – підвищують ефективність гуманітарних операцій, сприяють координації між донорами, урядами та місцевими громадами, а також впливають на рівень довіри до міжнародної допомоги. Особливу увагу приділено етичним аспектам гуманітарних комунікацій, включно з прозорістю інформаційних потоків, захистом даних і принципом «do no harm». На прикладі Ємену показано, як інформаційна асиметрія, політична фрагментація та цифрова нерівність ускладнюють доступ до постраждалих і підривають гуманітарну нейтральність. Дослідження окреслює необхідність формування нових стандартів гуманітарної етики у цифрову добу, де межі між достовірною інформацією та маніпуляцією дедалі більше розмиваються. Зроблено висновок, що ефективні комунікації є не лише технічним інструментом реагування, а й важливим чинником підтримки довіри, легітимності та стійкості гуманітарної системи.enhumanitariancommunicationYemenartificialintelligenceethicalstandardsdisinformationhumanitariandiplomacyуманітарна комунікаціяЄменштучний інтелектетичні стандартидезінформаціягуманітарна дипломатіяСтаття