РОМАНЕНКО, ЮрійЮрійРОМАНЕНКОROMANENKO, YuriyYuriyROMANENKO2026-03-172026-03-172025-01-30РОМАНЕНКО, Ю., ROMANENKO, Y. (2025). ФРАНСІСКО ФРАНКО: ДОСВІД ВІЗУАЛЬНО-АНАЛІТИЧНОГО ПОРТРЕТУВАННЯ ДИКТАТОРА (ЧАСТИНА 2).FRANCISCO FRANCO: AN EXPERIENCE IN VISUAL-ANALYTICAL PORTRAIT OF A DICTATOR (PART 2).. Вісник: Міжнародні відносини, 59(2), 22–27. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2024/2-59/22-2710.17721/1728-2292.2024/2-59/22-27https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12748Бекграунд. Ця стаття відображає результати раніше проведених досліджень автора в 1-й частині статті, що дає підстави автору вважає за необхідне послатися на вже опубліковані роботи з метою уникнення повторів. У 2-й частині статті автор продовжує фрагментовану візуально-аналітичну ідентифікацію морфотипологічних, психоповедінкових, антропологічно-фізіономічних, візуально-символічних особливостей особистості Франка та візуальних чином у конструйованому його режимом культурному та соціальному середовищі-просторі. Методи. У статті використовувалися такі методи: метод типологічної диференціально-соціологічної, диференціально-психологічної ідентифікації структур характеру, що використовується у візуальній аналітиці та культурній та соціальній системології. Результати. Характер Франка як рекурсія набору його ідентичностей (насамперед релігійної та професійної - мілітарної) виступав одночасно і відображенням габітуса військового стану Іспанії, і детермінантою побудованого ним режиму, що поєднував особливості католицизму та клерикального інтегрального націоналізму. Представлені у фото- та відеоматеріалах, а також в описах різних авторів особливості поведінки диктатора створюють необхідну емпіричну основу для фрагментарної діагностики його характеру як обсесивно-компульсивної нарцистичної психопатії з сильно вираженою нарцисичною дефіцитарністю та периферійними ознаками орально-шизо. Така багатоосновна структура характеру відповідала з одного боку, єврейським (марранським) ідентичностям Франка, з іншого боку – набору іберо-середземноморських етнокультурних ідентитетів, виражених в антропологічних та фізіономічних особливостях зовнішності та спостережуваної поведінки диктатора у різні періоди його життя. Стратегія життєвої активності Франка відображала результати завершеної етнокультурної асиміляції його етнічних ідентитетів національно-територіальними (цивільно-державними) ідентитетами Іспанії, що набуло специфічного заломлення у виборі фалангістської символіки. Несвідомо-мотиваційне підґрунтя її вибору зумовлювалося як рядом генералізованих соціо-культурних факторів, так і психобіографічними особливостями Франка, орієнтованого на образ династії Трастамара як референтну ідентичність, у тому числі для реставрації монархії в Іспанії. Сам Франко-реставратор сприймав себе як каудильйо (вождь) з монархічними повноваженнями, отриманими не в руслі традиційної монархічної легітимності, але в результаті хрестового походу нового типу (проти комуністів і лібералів), що передбачало контр-модернізаційне розуміння місії Європі. Ранній Франко з його тілесно-морфологічними особливостями в характерології відповідає орально-шизоїдному типу, який зазнає трансформації у напрямку компульсивної психопатії у міру військово-експедиційної соціалізації в Африці, зберігаючи при цьому виражену дефіцитарність нарциси. Остання зумовлювалася як складною динамікою відносин етнічної підгрупи Франка з іспанським суспільством та її етноспецифічними захистами, так і об'єктними відносинами в сім'ї, в яких досвід пережитого знецінення особистості Франка батьком та ідеалізація матері створювали передумови для специфічного навіювання його диктатора з боку. Мезальянс Франко та його подружжя у сімейних ідентичностях перетворився на одну з передумов для кронізму та фаворитизму пізнього франкістського режиму.Background. This article reflects the results of the author's previous research in Part 1, which gives the author grounds to consider it necessary to refer to already published works in order to avoid repetitions. In Part 2, the author continues the fragmented visual-analytical identification of the morphotypological, psycho-behavioral, anthropological-physiognomic, visual-symbolic features of Franco's personality and visual images in the cultural and social environment-space constructed by his regime. Methods. The article used the following methods: the method of typological differential-sociological, differential-psychological identification of character structures used in visual analytics and cultural and social systemology. Results. Franco's character as a recursion of a set of his identities (primarily religious and professional - military) acted simultaneously as a reflection of the habitus of the military class of Spain and a determinant of the regime he built, which combined the features of Catholicism and clerical integral nationalism. The features of the dictator's behavior presented in the photographs and videos, as well as in the descriptions of various authors (Lewis, 2002; Payne, 2011; Preston, 1994), create the necessary empirical basis for a fragmentary diagnosis of his character as an obsessive-compulsive narcissistic psychopathy with a strongly expressed narcissistic deficiency and peripheral signs of an oral-schizoid constitution. Such a multi-base character structure corresponded, on the one hand, to Franco's Jewish (Marrano) identities, and, on the other hand, to a set of Ibero-Mediterranean ethnocultural identities expressed in the anthropological and physiognomic features of the dictator's appearance and observed behavior in different periods of his life. Franco's strategy of life activity reflected the results of the completed ethnocultural assimilation of his ethnic identities by the national-territorial (civil-state) identities of Spain, which received a specific refraction in the choice of Falangist symbols. The unconscious motivational background of her choice was determined by both a number of generalized socio-cultural factors and the psychobiographical features of Franco, oriented toward the image of the Trastamara dynasty as a referential identity, including for the restoration of the monarchy in Spain. Franco the restorer himself perceived himself as a caudillo (leader) with monarchical powers obtained not in line with traditional monarchical legitimacy, but as a result of a new type of crusade (against the communists and liberals), which implied a counter-modernization understanding of the socio-historical mission of Spain in Europe. Early Franco with his bodily-morphological features in characterology corresponds to the oral-schizoid type, which undergoes transformations in the direction of compulsive psychopathy in the course of military expeditionary socialization in Africa, while maintaining a pronounced narcissistic deficit. The latter was determined by both the complex dynamics of the relations of Franco's ethnic subgroup with Spanish society and its ethnospecific defenses, and by object relations in the family, in which the experience of Franco's personality being devalued by his father and the idealization of his mother created the prerequisites for the specific suggestibility of the dictator by his wife along the line of his positive mirroring. The misalliance of Franco and his wife in family identities turned into one of the prerequisites for the cronyism and favoritism of the late Francoist regime.enFrancoismethnic identitiesprofessional identitiestypes of character organizationvisual symbolsnonverbal communications.франкізметнічні ідентичностіпрофесійні ідентичностітипи організації вдачівізуальні символиневербальні комунікації.Стаття