Chunikhina, SvіtlanaSvіtlanaChunikhinaЧуніхіна, СвітланаСвітланаЧуніхіна2026-04-272026-04-272020-06-30Chunikhina, S., Чуніхіна, С. (2020). Public attitudes toward educational reforms: a study of the problem of open-mindedness. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1(11), 63–70. https://doi.org/10.17721/BSP.2020.1(11).1210.17721/BSP.2020.1(11).12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17862The article reviews the problem of contradictory public attitude to educational reforms in connection with the phenomenon of open-mindedness. Based on the review of case studies, two major areas of conceptualization of openness of judgments have been identified. The first direction studies the openness of judgments in the context of interpersonal interaction, as a lack of prejudice against members of groups that are interpreted as “others”, willingness to tolerate “otherness” and productively interact with other people in conflict of opinions and positions. In the second direction, openness of judgment is seen primarily as a cognitive attitude to the perception of new ideas, tolerance of diversity of opinion and willingness to think outside the box (“out of box”). A sample of 230 respondents allowed to examine the relationship between cognitive (dogmatism) and personal (openness to new experiences) aspects of openness of judgment with a subjective attitude to educational reforms. Dogmatism is related to the tough judgments about educational reforms. More dogmatic respondents tend to have negative evaluations of reforms, less dogmatic ones are more likely to have no established evaluative judgments. Openness to new experiences determines the modality of assessments of educational reforms: more “open” respondents tend to be more positive about the changes that occur as a result of reforms than less “open” ones, which are characterized by a certain pessimism. It has been found that dogmatism and openness to new experiences manifest themselves in different ways in relation to educational reforms among professionals engaged in the field of education and non-professionally related to the education of respondents.У статті розглянуто проблему суперечливого ставлення громадськості до освітніх реформ у зв’язку із феноменом відкритості суджень (open-mindedness). На основі огляду тематичних досліджень виокремлено два великих напрями концептуалізації відкритості суджень. Перший напрям вивчає відкритість суджень у контексті міжособистісної взаємодії – як відсутність упереджень по відношенню до представників груп, які інтерпретуються як «інші», готовність толерувати «інакшість» та продуктивно взаємодіяти з іншими людьми в умовах конфлікту думок та позицій. У другому напрямі відкритість суджень розглядається передусім як когнітивна налаштованість на сприймання нових ідей, толерування розмаїття думок та готовність мислити поза встановленими межами («out of box»). На вибірці з 230 респондентів досліджено зв’язок когнітивного (догматизм) та особистісного (відкритість новому досвіду) аспектів відкритості суджень із суб’єктивним ставленням до освітніх реформ. Показано, що догматизм більше пов’язаний з категоричністю суджень щодо освітніх реформ. Більш догматичні респоденти схиляються до негативних оцінок реформ, менш догматичні скоріше не мають усталених оціночних суджень. Відкритість новому досвіду визначає скоріше модальність оцінок освітніх реформ. більш «відкриті» респонденти схильні в цілому позитивніше оцінювати зміни, що відбуваються внаслідок реформ, ніж менш «відкриті», яким притаманний певний песимізм. З’ясовано, що догматизм і відкритість новому досвіду по-різному проявляють себе у ставленні до освітніх реформ серед професіоналів, зайнятих в освітній сфері, і професійно не пов’язаних з освітою респондентів.ukвідкритість судженьдогматизмвідкритість новому досвідусуспільне ставленняосвітня реформаopenness of judgmentsdogmatismopenness to new experiencespublic attitudeeducational reformСтаття