Трачук, ОлексійОлексійТрачук2026-02-272026-02-272024Трачук, О. (2024). Вплив степових вершників Поволжя на формування культури Кукутені-Трипілля. Українознавство, (1 (90)), 89–114. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(90).2024.306484УДК 94(3)(477)10.17721/2413-7065.1(90).2024.306484https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11150Отримані в останні десятиліття ХХІ ст. остеологічні матеріали з неоенеолітичних пам’яток дають можливість стверджувати, що одомашнення коня відбулося у Волзько-Уральському міжріччі. Природно, що одночасно з кінними пастухами з’явилися і кінні воїни. Озброєння їх складалося з кам’яної сокири або булави, насадженої на довгу рукоять. Навершя-скіпетри в степах стали символами влади. На початку неоліту Стародавня Європа не знала ні важкодоступних фортець на підвищеннях, ні постійних загроз та жахіть війни. Але викликаний першою хвилею завоювань курганної культури розпад культур варна, караново і вінча став відчутним на території Південної і Центральної Європи, навіть у таких західних областях, як Верхній Дунай, Верхня Ельба і Верхній Одер, спровокувавши цілу серію вимушених переміщень. У племен пізнього періоду штрихової кераміки та племен культури лендель дослідники виявили нове монументальне явище – кругові рови навколо пагорбів та частокольні огорожі. Під натиском вершників елшанської, сурської та хвалинської культур Середнього Поволжя боянські, гумельницькі та хаманджійські племена хліборобів Нижнього Подунав’я вимушені проникати в верхів’я Олту, а звідти, через Брецький перевал, в пониззя Серету. Взаємодіючи з місцевими неолітичними племенами лінійно-стрічкової кераміки та буго-дністровської культур, вони беруть участь у формуванні культури Кукутені-Трипілля. У статті підтримується думка М. Гімбутас, що одомашнення худоби, як і окультурення диких зернових культур, у племен буго-дністровської культури з’явилося на землях України незалежно від загального поширення тваринництва і землеробства у Південно-Східній Європі.Osteological materials from Neo-Eneolithic monuments obtained in the last decades of the 21st century allow us to assert that the domestication of the horse took place in the Volha-Ural interfluve area. Naturally, simultaneously with horse shepherds appeared also the horse warriors. Their armament consisted of a stone axe or mace mounted on a long handle. Pompell-sceptres in the steppes became the symbols of power. At the beginning of the Neolithic Age, Ancient Europe did not know any inaccessible fortresses on heights, no constant threats and horrors of war. But caused by the first wave of conquests of the mound-building culture, the disintegration of the Varna, Karanovo, and Vincha cultures was appreciable on the territory of southern and central Europe, even in such western regions as the Upper Danube, Upper Elbe, and Upper Oder, provoking a whole series of forced displacements. In the tribes of the late period of the culture of dashed ceramic and of the Lendel culture, researchers discovered a new monumental phenomenon – circular ditches around hills and palisade fences. Under the onslaught of riders of the Elshan, Sur, and Khvalyn cultures of the Middle Volga, the Boian, Humelnytsia, and Khamandzhia tribes of farmers of the Lower Danube were forced to penetrate into the upper reaches of the Olt, and from there, through Bretsky Pass, to the lowly lands of Seret. Interacting with the local tribes of Neolithic linear-ribbon ceramics and Buh-Dniester cultures, they take part in the formation of Cucuteni-Trypillia culture. The article supports the opinion of M. Gimbutas that the domestication of livestock, as well as domestication of wild grain crops, among the tribes of the Buh-Dniester culture, appeared in the lands of Ukraine, regardless of the general spread of animal husbandry and agriculture in South-Eastern Europe.ukскотарікіньвершникискіпетризброязахисні спорудиПоволжяЄвропахліборобитрипільськабуго-дністровська культуриherdsmenhorseriderssceptresweaponsdefensive structuresVolgaEuropefarmersTrypilBuh-Dniester culturesСтаття