Кравченко , С. І.С. І.Кравченко2026-06-182026-06-182018Кравченко, С. І. (2018). Separate issues of imposition of punishment for crimes affecting procedural rights and interests of suspect, accused. Вісник кримінального судочинства(4), 99–110.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23977The article deals with legal analysis of sanctions under articles 371–375 of the Criminal Code providing the liability for affecting procedural rights and interests of a suspect, accused. The author has studied the specific content of sanctions for crimes affecting procedural rights and interests of a suspect, accused; established certain patterns and drawbacks of imposing sanctions in norms provided by articles 371–375 of the Criminal Code. Herewith, it was stated that the content of sanctions may be significantly reduced in case of commitment of crime by such categories of subjects of crimes. Court is deprived from the possibility to impose under Part 1 of Article 374 of the Criminal Code such type of punishment as correctional labour, since, pursuant to Part 2 of Article 57 of the Criminal Code such type of punishment may not be imposed on pregnant women and women on maternity leave, as well as persons of retirement age and military servants, persons of ordinary and management staff of the State Service of Special Communications and Information Protection of Ukraine, officials of law-enforcement bodies, judges, prosecutors. Besides, court may not impose arrest provided in Part 1 of Article 374 of the Criminal Code as a type of basic punishment as for pregnant women and women, who have children having children under 7 years of age, pursuant to Part 3 of Article 60 of the Criminal Code. Pursuant to Part 3 of Article 61 of the Criminal Code court shall not impose restraint of liberty, provided by Part 1 of Article 374 of the Criminal Code, on minors, pregnant women and women having children under 14 years of age, persons of retirement age, military servants in active service, and persons with the first or second degree disability. Therefore, imprisonment is a universal type of punishment for such category of persons. Thus, sanction, which includes alternative types of punishment turns into «single-source». Features of the imposition of punishment for crimes affecting procedural rights and interests of a suspect, accused, shall be considered through the prism of answers to the questions about: a) observance of the first general rule of the imposition of punishment under Item 1 of Part 1 of Article 65 of the Criminal Code by courts, as well as acting outside the sanctions in separate criminal and legal situations; b) taking into account practical circumstances characterizing the gravity of committed crime, the identity of perpetrator, mitigating or aggravating circumstances – the motivation of punishment measure chosen by court; c) taking into account the aim of punishment determined in criminal law, while choosing certain punishment. Therefore, the analysis of case law in cases on crimes provided by Articles 371–375 of the Criminal Code testifies the fact that the motivation of chosen punishment by courts in many cases is insufficient and is limited to the direct reproduction of provision of Item 3 of Part 1 of Article 65 of the Criminal Code without filling them (the provisions) with specific content. Especially, it concerns taking into account the gravity of committed crime. The purpose of this article is to consider the issue of punishment for crimes affecting procedural rights and interests of suspect, accused.У статті здійснено юридичний аналіз санкцій за статтями 371–375 КК, які передбачають відповідальність за посягання на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого. Так, досліджено конкретний зміст санкцій за злочини, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого. Встановлено певні закономірності, а також вади у побудові санкцій в нормах, передбачених статтями 371–375 КК. При цьому встановлено, що зміст санкцій може суттєво звужуватися у разі вчинення злочину такими категоріями суб’єктів злочинів. Так, суд позбавлений можливості призначити за ч. 1 ст. 374 КК такий вид покарання, як виправні роботи, оскільки згідно з ч. 2 ст. 57 КК такий вид покарання не може застосовуватися до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, та тих осіб, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, суддів, прокурорів покарання. Крім того, арешт, який передбачений у ч. 1 ст. 374 КК як вид основного покарання, не може застосовуватися судом до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років у силу положень ч. 3 ст. 60 КК. Також суд відповідно до ч. 3 ст. 61 КК не вправі застосовувати до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, котрі досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи такий вид покарання, як обмеження волі, який також передбачено у ч. 1 ст. 374 КК. Таким чином, для такої категорії осіб єдиним універсальним видом покарання є позбавлення волі. Отже, санкція, яка містить альтернативні види покарання, перетворюється у «безальтернативну». Особливості призначення покарання за злочини, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого, розглядаються через призму відповідей на за- питання про: а) дотримання судами першого загального правила призначення покарання за п. 1 ч. 1 ст. 65 КК, а також виходу за межі санкції в окремих кримінально-правових ситуаціях; б) урахування фактичних обставин, які характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання – мотивації обраної судом міри покарання; в) врахування мети покарання, визначеної у кримінальному законі, при обранні конкретної міри покарання. Аналіз судової практики у справах про злочини, передбачені статтями 371–375 КК, свідчить про те, що мотивація обраного покарання судами в багатьох випадках є недостатньою і зводиться до прямого відтворення положень п. 3 ч. 1 ст. 65 КК, без наповнення їх (положень) конкретним змістом. Особливо це стосується врахування ступеня тяжкості вчиненого злочину. Метою цієї статті є розгляд питань призначення покарання за злочини, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого.uksanctions of criminal and legal normspunishment measureimposition of punishmentgravity of committed crimecrimes against procedural rights and interests of a suspectaccused.санкції кримінально-правових нормміра покаранняпризначення покаранняступінь тяжкості вчиненого злочинузлочини проти процесуальних прав та інтересів підозрюваногообвинуваченого.Стаття