Васьків, М.М.Васьків2026-03-182026-03-182025-07-02Васьків, М. (2025). Ненормативна лексика в текстах сучасної української мілітарної літератури. Українознавство, 2(95), 100-121. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.331413УДК 81’276.2:82–9]:355.0110.17721/2413-7065.2(95).2025.331413https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13452Relevance of the research. After the strict censorship of obscene words in the Soviet period of the history of Ukrainian literature, the legalisation of such vocabulary began in independent Ukraine. There was a complete rehabilitation of obscene language in literary works and scientific works, primarily by Lesia Stavytska in the early 2000s, although over time the frequency of use of obscene language in fiction decreases and normalises. A new surge comes with the beginning of the Russian war against Ukraine. Initially, the number of obscene expressions increases moderately, significantly increasing the concentration in works written after February 24, 2022. A significant number of swear and obscene expressions are so closely related to semantic, emotional, expressive, connotative complexes and are such important markers of the essence of war that it is impossible to replace them in the text.The purpose is to analyse the reasons for the sharp increase in the use of obscene vocabulary in Ukrainian military literature after the beginning of the Russian war against Ukraine in 2014, and especially after Russia's large-scale invasion in February 2022, as well as the social and artistic and aesthetic functions of swear and obscene vocabulary in the texts of military works. Conclusions. The use of obscene language in Ukrainian literary works began to grow moderately in military literature after the beginning of the Russian war against Ukraine. A significant increase occurred after 24 February 2022. Of course, there were good reasons for this. Obscene vocabulary in most of the “militarist” writers has a limited use and refers mainly to either the enemy, everything Russian, or the top leadership of the Ukrainian army and state because of their incompetence, corruption, and disregard for the lives and health of the military to achieve important or ephemeral goals. Another common reason for using obscene language is the desire to “blow off steam” that accumulated due to high emotional and expressive intensity, to concentrate in the midst of chaos, a whirlwind of events, and their rapid changes to repel the enemy. Finally, for identification on the basis of “friend or foe”. Many of those who do not tolerate the use of obscene words in everyday speech and in literary texts express hope that with the end of hostilities, the frequency of use of swear words will drop significantly or disappear from public use altogether. It is difficult to predict anything now, although it seems that foul language in the Ukrainian language, and therefore in artistic speech, has finally been legalised and will not disappear, perhaps only partially regulated.Keywords: obscene words, military literature, artistic and aesthetic functions, linguistic resistance, nominating.Актуальність. Після жорсткого цензурування ненормативних висловів у радянський період історії української літератури настає легалізація такої лексики в незалежній Україні. Настає повна реабілітація обсценної лексики в літературних творах та наукових працях, передусім Лесі Ставицької на початку 2000-х років, хоча з часом частотність вживання нецензурної лексики в художній літературі зменшується, внормовується. Новий сплеск настає з початком російської війни проти України. Спочатку кількість лайливо-обсценних виразів зростає помірно, суттєво збільшуючи концентрацію в творах, написаних після 24 лютого 2022 року. Значна кількість лайливо-обсценних висловів настільки тісно пов’язана із семантичними, емоційними, експресивними конотативними комплексами, є такими важливими маркерами сутності війни, що замінити їх у тексті неможливо.  Мета – проаналізувати причини різкого зростання у вживанні ненормативної лексики в українській мілітарній літературі після початку російської війни проти України в 2014 році, а особливо – після широкомасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року, а також суспільні й художньо-естетичні функції лайливо-обсценної лексики в текстах мілітарних творів. Висновки. Вживання ненормативних висловів в українських літературних творах почало помірно зростати в мілітарній літературі після початку російської війни проти України. Значне зростання – після 24 лютого 2022 року. Зрозуміло, для цього були вагомі причини. Обсценна лексика в більшості письменників-«мілітаристів» має обмежене вживання та стосується переважно або ворога, всього російського, або вищого керівництва української армії та держави через їх некомпетентність, корумпованість, нехтування життям і здоров’ям військовиків заради досягнення важливих чи ефемерних цілей. Ще одна поширена мета вдаватися до нецензурних висловів – прагнення випустити «пару», скинути напруженість, яка накопичується через високу емоційно-експресивну інтенсивність, сконцентруватися серед хаосу, вирування подій, їх швидких змін для відсічі ворогу. Зрештою, для ідентифікації за принципом «свій / чужий». Багато з тих, хто не толерує вживання ненормативних висловів у повсякденному мовленні та в літературних текстах, висловлюють сподівання, що із завершенням бойових дій частотність звернення до лайливо-обсценних висловів значно впаде або й зовсім зникне з публічного вжитку. Зараз важко щось прогнозувати, хоча видається, що нецензурна лексика в українській мові, а отже, й у художньому мовленні, остаточно легалізувалася й нікуди не зникне, можливо, хіба частково буде певним чином унормована. Ключові слова: ненормативна лексика, мілітарна література, художньо-естетичні функції, мовний опір, номінування.ukСтаття