Старенький , О. С.О. С.Старенький2026-06-182026-06-182018-07-25Старенький, О. С. (2018). Consequences of non-declassification of procedural decisions, on the basis of which the secret investigative (search) actions were conducted, in criminal procedural proof. Вісник кримінального судочинства(2), 92–106.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23928One of the reasons for underusing the results of covert evidence-gathering in the criminal procedural averment is the absence of procedural decisions in the materials of criminal proceedings (adjudications of investigating judges that allow to conduct covert evidence-gathering; orders requested of investigators and prosecutors on conducting of covert evidence-gathering), on the basis of which covert evidence-gathering are conducted in the criminal proceedings. The author of the article set an aim, according to the systemic analysis of scientific sources, provisions of the Ukrainian legislation currently in force and materials of the law-enforcement practice, to establish the consequences of non-disclosure of procedural decisions in the criminal procedural averment, serving the basis for carrying out of covert evidence-gathering, to substantiate and suggest viable solutions. Conclusion is made that consequences of non-disclosure of procedural decisions, on the basis of which covert evidence-gathering are conducted, in the criminal procedural averment are the following: 1) an impossibility to use the results of covert evidence-gathering as evidence in criminal proceedings due to the lack of capacity to check and evaluate: the lawfulness and justification for conducting of covert evidence-gathering; the lawfulness of restrictions on rights and freedoms of individuals, subject to covert evidence-gathering; as well as protocols of covert evidence-gathering for compliance with the admissibility, appropriateness and credibility requirements; 2) filing claims by the defense to recognize an inadmissibility of evidence obtained as a result of covert evidence-gathering; 3) recognition of unlawfulness and unsoundness of procedural decisions, adopted on the basis of relevant covert evidence-gathering. It is argued that, to ensure the efficiency of application of the results of covert evidence-gathering in criminal procedural averment, the criminal case files shall contain procedural decisions, serving the basis for carrying out covert evidence-gathering, as well as requests for carrying out covert evidence-gathering, from which the secrecy label has been removed by competent authorities in the prescribed manner. The secrecy label shall be removed simultaneously with the disclosure of the results of covert evidence-gathering, that are used as evidence in criminal proceedings, based on prosecutor’s decision, who acts in the capacity of prosecutor in the particular criminal proceedings in form of procedural control over pre-trial investigation, save when disclosure of relevant materials may impar the public interest of national security of Ukraine. It is substantiated that protocols of covert evidence-gathering can be used in criminal procedural averment only in conjunction with the procedural decisions, serving the basis for carrying out these covert evidence-gathering. Otherwise, if criminal case files contain protocols of covert evidence-gathering with annexes, but procedural decisions, based on which such covert evidence-gathering have been carried out, are absent, the court shall recognize the results of such covert evidence-gathering and annexes to it as inadmissible evidence.Однією з причин низького рівня використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні є відсутність у матеріалах кримінального провадження процесуальних рішень (ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, постанов слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій), на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні. Автором статті поставлено за мету за результатами системного аналізу наукових джерел, положень чинного законодавства України та матеріалів правозастосовної практики встановити наслідки нерозсекречення процесуальних рішень, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, у кримінальному процесуальному доказуванні, а також обґрунтувати й запропонувати можливі шляхи їх вирішення. Робиться висновок, що наслідками нерозсекречення процесуальних рішень, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, у кримінальному процесуальному доказуванні є: 1) неможливість використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів у кримінальному провадженні через відсутність можливості перевірити та оцінити законність й обґрунтованість проведення негласних слідчих (розшукових) дій, правомірність обмеження прав і свобод осіб, відносно яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а також протоколи негласних слідчих (розшукових) дій на відповідність їх вимогам допустимості, належності та достовірності; 2) заявлення стороною захисту клопотань про визнання відповідних результатів негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами; 3) визнання процесуальних рішень, прийнятих на підставі відповідних результатів негласних слідчих (розшукових) дій, незаконними та необґрунтованими. Обґрунтовується, що для забезпечення ефективності використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні у матеріалах кримінального провадження мають бути наявні процесуальні рішення, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а також клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з яких у встановленому порядку уповноваженими особами знято гриф секретності. Відповідний гриф секретності повинен зніматися одночасно з розсекреченням результатів негласних слідчих (розшукових) дій, які використовуватимуться як докази у кримінальному провадженні, на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, за винятком випадків, коли розсекречення відповідних матеріалів може завдати шкоди інтересам національної безпеки України. Доводиться, що протоколи негласних слідчих (розшукових) дій із відповідними додатками лише у своїй єдності зі процесуальними рішеннями, на підставі яких проводилися ці негласні слідчі (розшукові) дії, можуть бути використані у кримінальному процесуальному доказуванні. Якщо ж у матеріалах кримінального провадження наявні протоколи негласних слідчих (розшукових) дій з відповідними додатками, водночас відсутні процесуальні рішення, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, суд повинен визнати зазначені протоколи негласних слідчих (розшукових) дій із відповідними додатками недопустимими доказами.ukcovert evidence-gatheringprocedural decisionsevidenceavermentresults of covert evidence-gathering activitiesdisclosure.негласні слідчі (розшукові) діїпроцесуальні рішеннядоказидоказуваннярезультати негласних слідчих (розшукових) дійрозсекречення.Стаття