Кірносова, НадіяНадіяКірносова2026-03-172026-03-172025-12-29Кірносова, Н. (2025). THE POETICS OF THE PEACH BLOSSOM SPRING MOTIF IN CHINESE LITERATURE. BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(31), 35–45. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2025.31.35-4510.17721/1728-242X.2025.31.35-45https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13016Background. The story of a fisherman's journey to the Peach Blossom Spring, where he discovers a strange and different world, has been present in Chinese literature for over 1,500 years and has not lost its appeal to literary creators. This lasting fascination calls for deeper scholarly attention, yet in Ukraine, such studies remain scarce. The aim of this article is to help fill this gap by exploring the poetics of the Peach Blossom Spring motif. The analysis is based on three literary works from different historical periods and genres: Tao Yuanming's prose tale "The Record of the Peach Blossom Spring", Wang Wei's poetic adaptation "Journey to the Peach Blossom Spring", and the stage play "Secret Love in Peach Blossom Land" by Stan Lai (Lai Shengchuan). Methods. Since the study of motif poetics involves examining both formal and semantic aspects, a wide range of methods was employed. To assess the applicability of European literary terms to Chinese texts, methods of definition validation and conceptual analysis were used. To identify the invariant core of the Peach Blossom Spring motif, functional and distributional analyses were applied. The functional approach helped to clarify the roles of various symbols (such as the peach, river, etc.) and highlight the key ones, while distributional analysis revealed the placement and recurrence of these elements across the selected texts. Additionally, a structural-poetological approach was used to identify genre and narrative characteristics, chronotopes, and compositional-speech forms specific to each version of the motif. An interpretative method was also employed to uncover the meanings embedded by each author. Furthermore, content analysis was used to identify key ideas and concepts in the texts, and a comparative method was applied to determine similarities and differences in their poetics. Results. Among the most studied aspects of Peach Blossom Spring poetics is the genre of Tao Yuanming's work. In Chinese literary taxonomy, it is typically classified as a xiaoshuo about immortals, and in European terms, as a utopia or pastoral. However, this article suggests revisiting this categorization and viewing it as a narrative tale in light of the genre marker ji (记) in the title.The article outlines the invariant core of the Peach Blossom Spring motif, which includes: a waterway journey, a peach grove, a spring and a cracked cliff, a mysterious settlement beyond the crack, a return path marked with notches, and the subsequent loss of the way back. This journey is interpreted as a symbolic escape from everyday life.Differences among the motif's versions are shown to depend both on the literary genre (prose, poetry, or drama) and on the authors' worldviews (Daoism, Buddhism, or modern psychological science). Genre choice influenced the compositional-speech form (narrative, description, or reflection), while worldview affected the motif's meaning: a brush with the extraordinary, a chance to rise above the mundane, or the search for one's true self in a world of ideal aspirations. Сonclusions. The study identifies an invariant structure and three genre-based variants of the Peach Blossom Spring motif, each shaped by different socio-historical contexts. The motif is noted to be conceptually close to the Ukrainian notion of vyriy (a mythical paradise-like land). The article demonstrates how transferring the motif into another literary genre affects its compositional-speech form, which in turn determines key poetic parameters such as chronotope and narration. On the semantic level, the central idea of transcending the ordinary proves capable of resonating with audiences across different historical periods, which likely explains the motif's enduring popularity.Вступ. Історія про мандрівку одного рибалки до Персикового джерела, де він виявив дивний, інакший світ, живе в китайській літературі вже більш як 1,5 тисячі років і за весь цей час не втратила своєї привабливості для майстрів художнього слова. Це спонукає активніше досліджувати її, але в Україні таких досліджень поки що обмаль. Тож метою цієї статті є заповнення зазначеної лакуни в аспекті поетики мотиву Персикового джерела, який розглядається на матеріалі трьох творів, що належать до різних часів і різних родів літератури – написаний прозою твір ʺПовість про джерело серед персиків у цвітуʺ Тао Юаньміна, переспіваний у поезії Ваном Веєм під назвою ʺМандрівка до Персикового джерелаʺ і втілений на сцені Лаєм Шенчванем у п'єсі під назвою ʺТаємне кохання на Персиковому джереліʺ. Методи. Оскільки поетика мотиву передбачала дослідження різних формальних і змістових аспектів, виникла по-треба звернутися до широкого спектра методів. Зокрема, висновки про можливості застосування європейських тер-мінів щодо китайських творів були отримані за допомогою методів валідації визначення й концептуального аналізу, а для з'ясування інваріанту мотиву Персикового джерела використовувались методи функціонального й дистрибутив-ного аналізу: перший допоміг з'ясувати роль різних символів (персик, річка та ін.) та виокремити з них ключові, а другий – отримати картину розподілу відповідних елементів у різних текстах. З іншого боку, для розкриття специфіки варіантів мотиву знадобився метод структурно-поетологічного аналізу – завдяки йому були виявлені особливості жанрових, наративних характеристик творів, специфіка хронотопів і композиційно-мовленнєвих форм, а далі додавався метод інтерпретації – щоб з'ясувати сенси, які закладалися кожним з авторів у мотив Персикового джерела. Окрім того, для виявлення ключових ідей і концепцій обраних творів використовувався метод контент-аналізу, а спільні й відмінні риси поетики цих творів визначалися на основі методу зіставного аналізу. Результати. Виявлено, що найбільш дослідженим аспектом поетики творів за мотивом Персикового джерела є жанр твору Тао Юаньміна – його в китайській термінології визначають як сяошо про безсмертних, або в європейській термінології як утопію чи пастораль. Однак у статті пропонується переглянути ці визначення й вважати цей твір повістю з огляду на жанровий показник у назві (记). Також було виписано інваріант мотиву Персикового джерела, що складається з таких елементів: дорога по воді, Персиковий гай, джерело й скеля з розколиною, дивне поселення по той бік розколини, дорога назад із зарубками та втрата дороги. Сенсом такої мандрівки пропонується вважати вихід за межі буденності. Також з'ясовано відмінності його варіантів, що зумовлювалися як вибором роду літератури (проза, лірика чи драма), так і світоглядом авторів (даосизм, буддизм чи сучасна наука психологія). У першому випадку зміни насамперед позначалися на композиційно-мовленнєвій формі (оповідь, опис або міркування), у другому – на сенсі який закладався в мотив: дотик до незвичайного, можливість піднестися над буденністю чи знайти себе справжнього в світі прагнення до ідеалів. Висновки. Було встановлено інваріант і три варіанти мотиву Персикового джерела, реалізовані в різних родах літератури й у різних суспільно-історичних обставинах, зауважено концептуальну близькість мотиву до українського поняття ʺвирійʺ. Було продемонстровано як перехід мотиву до іншого роду літератури впливає на зміну композиційно-мовленнєвої форми, а це, в свою чергу, визначає такі поетологічні параметри як хронотоп і нарація. У площині змісту було показано, що головна ідея мотиву – вихід поза межі буденності – здатна актуалізуватися в різних суспільно-історичних обставинах, що, імовірно, і підживлює таку тривалу популярність мотиву.ukChinese literaturecompositional-speech formmotifnarrationPeach Blossom Springxiaoshuoutopiachronotopethe Peach Blossom Springкитайська літературакомпозиційно-мовленнєва формамотивнараціяПерсикове джерелосяошоутопіяхронотопПерсикове джерелоСтаття