Литвиненко , Р. С.Р. С.Литвиненко2026-06-182026-06-182019Литвиненко, Р. С. (2019). EXERCISING THE RIGHT TO PROTECTION OF PERSONS WITH SUBSTANCE USE DISORDERS, ADDICTIVE BEHAVIOR. Вісник кримінального судочинства(4), 154–160. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.4/154-16010.17721/2413-5372.2019.4/154-160https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23889Annotation. The article explores the problem of the independent possibility exercise of the right to protection of persons with disorders caused by the use of psychoactive substances, addictive behavior and the need for mandatory application of paragraph 3 of Part 2 of Art. 52 of the CCP of Ukraine, according to which «mandatory participation of a defender is ensured in criminal proceedings against persons who, due to mental or physical disabilities (dumb, deaf, blind, etc.), are unable to fully exercise their rights – from the moment of their establishment», in cases involving such persons and, accordingly, the establishment of defects which indicate an inability to fully exercise their right. The purpose of the article is to investigate the issue of exercising the right to protect persons with disorders caused by the use of psychoactive substances, addictive behavior. The author analyzed the legal position of the Supreme Court and scientific developments in this area and made a comparison of their conclusions. In addition, the results of the study of patients diagnosed with «mental and behavioral disorders due to alcohol consumption, addiction syndrome» are presented to support the arguments. The analysis uses the results of the study of patients who were examined and treated at the narcological ward of the Odessa Regional Clinical Psychiatric Hospital № 1, partially reflecting psychiatric and behavioral disorders that result from substance abuse, addictive behavior. The conclusion is made on the basis of the stated data on the obligation to apply paragraph 3 of Part 2 of Art. 52 of the CCP of Ukraine in cases where the defendant is a person with disorders caused by the use of psychoactive substances, addictive behavior. Psychological defects of a person with disorders caused by the use of psychoactive substances, addictive behavior alone are not confirmation of the inability of the accused (convicted) to fully exercise their rights, and, accordingly, the mandatory application of paragraph 3 of Part 2 of Art. 52 of the CCP of Ukraine, because the perception of a person with disorders caused by the use of psychoactive substances, addictive behavior reflects the reality to the extent that is sufficient to create the preconditions for complete intellectual activity. The of substantiated that the issue of the application of Clause 3 Part 2 of art. 52 The CPC of Ukraine must be addressed based on a complex of circumstances of the case, not only in the presence of evidence of the stay of persons on special accounts and on inpatient treatment with the diagnosis of «disorder of mentality and behavior as a result of narcotic drugs, Psychotropic substances, their analogues or precursors».Анотація. У статті досліджується проблема можливості самостійної реалізації права на захист осіб з розладами, зумовленими вживанням психоактивних речовин, адиктивною поведінкою та необхідності обов’язкового застосування п. 3. ч. 2 ст. 52 КПК України, відповідно до якого «обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, – з моменту встановлення цих вад», у справах за участю таких осіб, а відповідно і встановлення вад, які свідчать про нездатність повною мірою реалізувати своє право. Метою статті є дослідження питання реалізації права на захист осіб з розладами, зумовленими вживанням психоактивних речовин, адиктивною поведінкою. Автором проаналізовано правову позицію Верховного Суду та наукові напрацювання за цим напрямом, здійснено зіставлення їх висновків. Крім того, на підтвердження доводів наведено результати дослідження пацієнтів з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживанням алкоголю, синдром залежності». В аналізі застосовуються результати дослідження пацієнтів, які проходили обстеження і лікування на базі наркологічного відділення Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні № 1, частково відображені психічні та поведінкові розлади, які є наслідком вживання психоактивних речовин, адиктивною поведінкою. Зроблено висновок на основі викладених даних щодо обов’язковості застосування п. 3. ч. 2 ст. 52 КПК України у випадках, коли підсудним є особа з розладами, зумовленими вживанням психоактивних речовин, адиктивної поведінкою. Психологічні вади особи з розладами, зумовленими вживанням психоактивних речовин, адиктивною поведінкою самі по собі не є підтвердженням нездатності обвинуваченого (засудженого)у повну міру реалізувати свої права, а відповідно й обов’язкового застосування п. 3. ч. 2 ст. 52 КПК України, оскільки сприйняття особи з розладами, зумовленими вживанням психоактивних речовин, адиктивною поведінкою відображає дійсність в тій мірі, яка є достатньою для створення передумов повноцінної інтелектуальної діяльності. Обґрунтовується, що при здійсненні судового провадження питання про застосування п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України необхідно вирішувати, виходячи з комплексу обставин справи, а не тільки за наявності доказів перебування осіб на спеціальних обліках й на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».ukmental defectaddictive behaviorpsychopathological conditiondisordersmental pathologylegal criterionmedical criterion.психічні вадиадиктивна поведінкапсихопатологічний станрозладипсихічна патологіяюридичний критеріймедичний критерій.Стаття