Chuiko (Чуйко Вадим Леонідович), VadymVadymChuiko (Чуйко Вадим Леонідович)2026-05-012026-05-012021Chuiko (Чуйко Вадим Леонідович), V. (2021). SOCIAL EXISTENCE AS A CONDITION FOR THE CREATION AND REPRODUCTION OF A SUBJECT. Політологічний вісник(86), 12–23. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.86.12-2310.17721/2415-881x.2021.86.12-23https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18945When we state the existence of a reality that affects a person’s existence and demonstrates his inability to influence this reality in a positive way, we find a lack of subjectivity. In our instance, however, we are not discussing the concept of «death of the subject,» but rather the recognition of the loss of subjectivity and the search for means to reproduce it. Thus, by recalling the concept of «actor,» the concept of «man as Sovereign» is substantiated. In contrast to the juristic interpretation found in international law, I propose to enter a definition of sovereignty as an entity without which existence is impossible. In particular, the Indo-European essence of human existence represents the sovereignty of the individual, while others represent the family, group, tribe, ethnic group, state, supreme hierarch, and so on. Substantially, sovereignty implies knowledge of the properties of other (real knowledge of existence).This study allowed us to substantiate that the ability to form responsible agreements reveals a person who has the will and can be defined by the term «sovereign». In turn, agreements are mostly made with those who cannot be ignored. Therefore, a complementary connection with objective circumstances is realized, in which culture, knowledge, science and intellect are components of increasing sovereignty. Because sovereignty manifests itself in society in the form of will, it is a necessary component of the sovereign’s integrity, which manifests itself in an act of trust or distrust.Коли ми констатуємо існування реальності, яка впливає на буття людини та виявляє її неспроможність впливати на реальність позитивним чином, ми виявляємо відсутність суб’єктності. Однак, у нашому випадку мова не йде про концепт «смерть суб’єкта», а про усвідомлення втрати суб’єктності та пошук шляхів її відтворення. Таким чином, згадуючи про концепт «актора», обґрунтовуємо концепт «людини як Суверена». На відміну від юридичного тлумачення, яке присутнє у міжнародному праві, пропоную ввести визначення суверенітету як такої сутності, без якої існування неможливе. Зокрема, індоєвропейська сутність існування людини презентує суверенітет індивіда, а інші — родину, групу, плем’я, етнос, державу, верховного ієрарха та тощо. Змістовно суверенітет презентує знання про властивості іншого (дійсне знання про існування).Дана студія дозволила обґрунтувати, що здатність відповідально укладати угоди виявляє людину, яка має волю та може визначатися терміном «суверен». У свою чергу, угоди здебільшого укладаються із тими, кого не можна проігнорувати. Відповідно, реалізується комплементарний зв’язок із об’єктивними обставинами, в якому культура, пізнання, наука та інтелект є складовими збільшення суверенітету. Оскільки суверенітет в суспільстві виявляє себе у формі волі, вона є обов’язковим елементом цілісності суверена, який виявляє її актом довіри чи недовіри.uksovereignsubjectactorsocial agreementсуверенсуб’єктакторсуспільна угодаСтаття