Вихованець, Зоріна СергіївнаЗоріна СергіївнаВихованець2026-03-022026-03-022025-12-29Вихованець, З. С. (2025). Дискурс-позиція політичної освіти як інструмент формування інноваційної культури соціального суб’єкта діяльності. Політологічний вісник, (99), 35–55. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.35-55УДК 1.316.3:[141.7:008:32]10.17721/2415-881x.2025.99.35-55https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11760The article provides a socio-philosophical analysis of the ways in which discursive and political-ideological practices in education involve social actors in state-building processes in a world of new opportunities. The sociocultural mechanisms of transferring the experience of previous generations' national achievements to the educational process and social practices of their active descendants in the form of procedural changes and innovative educational tools in the process of political socialisation of future citizens of a sovereign state were analysed. Effective ways of complying with and monitoring modern international legal norms for the protection of human rights and freedoms in the field of education have been identified, as well as opportunities for equal access for every sovereign individual to the intellectual achievements of a globalised society at all levels of the educational process. The situation has been analysed separately, confirming the opinion that the overwhelming majority of representatives of the scientific community recognise the fact that the peaceful policy of dialogue is undergoing a socio-political crisis and requires new methods of comprehensive correlation of international collective interaction for the sake of a single planetary dialogue.The main provisions of the conclusion state the following: firstly, that the discourse position of political education culture characterises the ideological beliefs, ideas of social development, and value aspects of everyday social practices that prevailed in the state during a specific period of civilisational progress; secondly, the educational aspect of political and legal education influences the civic position of young people, shapes the forms of their social activity, and establishes the status of a basic foundation for the process of political socialisation of an active personality in the relevant system of state building. The following research opinions have been proven: 1) the phenomenon of socialisation includes value orientations, political beliefs and civic positions of actors, performs a stabilising function of continuous interaction between generations and social groups of a historically formed structure of social relations; 2) ensures the current civilisational level of scientific knowledge development, which is objectively uniform for the general education process in all countries of the modern political map of the world; 3) traditional channels for transmitting the worldview framework of the socialisation process usually relate to idealised notions of state power and a positive image of the rules governing social relations, and are no longer able to counteract the growing influence of the systematic improvement in the educational level of today's youth; 4) the process of cognitive acquisition of knowledge and critical thinking skills by a highly educated specialist has been shown to stimulate the process of self-actualisation of his natural qualities and it has been defined as fundamental basis of intellectual activity, as the idea of openness of social space to the latest innovative approaches with an emphasis on effective results.У статті проводиться соціально-філософський аналіз дискурсивних політико-ідеологічних практик освіти як чинника залучення суб’єкта соціальної діяльності до державотворчих процесів у світі нових можливостей. Було проаналізовано соціокультурні механізми трансляції досвіду національних здобутків попередніх поколінь до виховного процесу та соціальних практик своїх дієвих нащадків у вигляді процедурних видозмін і інноваційних освітніх засобів у процесі політичної соціалізації майбутніх громадян суверенного державницького простору. Виявлено дієві способи дотримання та контролю сучасних міжнародних правових норм із захисту прав і свобод людини у сфері освіти, а також можливості рівноправного доступу кожного суверенного індивіда до інтелектуальних здобутків глобалізованого суспільства на всіх рівнях навчального процесу. Окремо проаналізована ситуація, яка підтверджує думку, що переважна більшість представників наукового співтовариства визнає той факт, що мирна політика діалогового спілкування переживає соціально-політичну кризу та потребує новітніх методів всебічної кореляції міжнародної колективної взаємодії заради єдиного планетарного діалогу.У головних положеннях висновку зазначено, по-перше, дискурс-позиція культури політичної освіти характеризує ідеологічні переконання, ідеї суспільного розвитку, ціннісні аспекти повсякденних соціальних практик, які переважали в державі у конкретно-визначені періоді цивілізаційного поступу; по-друге, освітній чинник політико-правового виховання визначає громадянську позицію молодих людей, впливає на форми їх соціальної активності, набуває статус базової засади процесу політичної соціалізації дієвої особистості у відповідній системи державного будівництва. Було доведено такі дослідницькі опінії: 1) феномен соціалізації включає в себе ціннісні орієнтири, політичні переконання та громадянську позицію акторів, виконує стабілізуючу функцію безперервної взаємодії між поколіннями та соціальними групами історично сформованої структури суспільних відносин; 2) він забезпечує актуальний цивілізаційний рівень розвитку наукового знання, який є об’єктивно єдиним для загальноосвітнього процесу в усіх країнах сучасної політичної карти світу; 3) традиційні засоби трансформації світоглядного каркасу етнонаціонального буття певної країни в процесі політичної соціалізації молоді стосуються, як правило, ідеальних уявлень про державну владу та позитивного образу правил необхідної регламентації суспільних відносин, які вже сьогодні не можуть протистояти зростаючому впливу системного підвищення освітнього рівня сучасної дієвої особи; 4) процес пізнавального привласнення знань й навичок критичного мислення високоосвіченого фахівця стимулює процес самоактуалізації його природніх якостей та визначає принциповою основою інтелектуальної діяльності ідею відкритості соціального простору для новітніх інноваційних підходів з акцентом на дієвий результат.ukeducational resourceinnovative personality culturesocial agent of activitydiscursive practicespolitical socialisationcritical thinkingprofessional competencesmodern knowledge capitalосвітній ресурсінноваційна культура особистостісоціальний суб’єкт діяльностідискурсивні практикиполітична соціалізаціякритичне мисленняпрофесійні компетенціїсучасний капітал знаньСтаття