Космеда, Тетяна АнатоліївнаТетяна АнатоліївнаКосмеда2025-08-262025-08-262016Космеда Т. Ще раз про характер народу і  характер мови: міф чи реальність. Українське мовознавство. 2016. Вип. 1 (46). С. 66-77.УДК 811.161.2:[398 + 34]https://doi.org/10.17721/um/46(2016).66-77https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7297The article focuses on the discussion concerning the topicality and the validity of the theory of “the language relativity” of E. Sepir and B. Warf, which consists in the comparison and the interpretation of the language and culture phenomena, the investigation of their interaction and influence and as the consequence, the process of singling out the following phenomena “the character of a language” and “the character of a nation”. A certain incorrectness in the negation of the problem of a linguistic culture studies, the notions: language and conceptual world image, language world vision, world feeling, world understanding have been proved. The myths concerning the status and the specificity of the Ukrainian language functioning have been criticized. Some scientists connect mistakenly the phenomenon of language nationalism with the problems of linguistic culture studies. The phenomenon of language nationalism can be illustrated under conditions of predominant language of the socium, the language which is dictated. The linguists prove the fact russification of in the Ukrainian language space, Ukrainian linguistic culture, the influence on the ation’s character, the nation’s language which can be found on all language levels. Under favourable conditions the linguistic nationalism is substituted for the linguistic patriotism. This process is partially reflected in modern Ukrainian linguistic culture.У статті йдеться про дискусію стосовно актуальності й чинності теорії “мовної відносності” Сепіра-Уорфа, в основу якої покладено факти порівняння й інтерпретації явищ мови і культури, вивчення їхньої взаємодії і взаємовпливу і, як наслідок, виокремлення феноменів “характер мови” і “характер народу”. Доводиться некоректність заперечення проблематики лінгвокультурології, понять мовної та концептуальної картини світу, мовного світобачення, світовідчуття і світорозуміння. Розвінчуються міфи щодо статусу та специфіки функціонування української мови. З проблематикою лінгвокультурології деякі науковці недоречно пов’язують явище лінгвонаціоналізму, що однак може виявлятися лише в умовах функціонування домінувальної (панівної) мови соціуму, мови, що нав’язується. Мовознавці доводять факт русифікації в українському мовному просторі, українській лінгвокультурі, її вплив на характер нації і характер мови, що має вияв на всіх рівнях мовної системи. Лінгвонаціоналізм за сприятливих умов замінюється на лінгвопатріотизм, який має частковий вияв у сучасній українській лінгвокультурі.ukлінгвокультуралінгвонаціоналізмлінгвопатріотизмрусифікаціятеорія “мовної відносності”“характер мови”“характер народу”linguistic culturelinguistic nationalismlinguistic patriotismrusifi- cationtheory of language relativity“language character”“nation’s character”Стаття