Muskevych, M. I.M. I.MuskevychNeverovych, O. O.O. O.Neverovych2026-03-162026-03-162023Muskevych, M. I., Neverovych, O. O. (2023). Main psychological and characterological features of forced migrants: the theoretical and practical experience. Ukrainian Psychological Journal, 1(19), 116-131. https://doi.org/10.17721/upj.2023.1(19).7UDC 159.923:314.151.3-054.7310.17721/upj.2023.1(19).7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12537The article presents an up-to-date study of the psychological characteristics of Ukrainian forced migrants, which are fundamentally different from previous waves of migration, since the nature of adaptation has changed significantly after introduction of the 2001 Directive on mass forced migration. On the one hand, Ukrainians had an opportunity to adapt faster due to the rapid legalization of their stay, which was confirmed by a high employment level of the respondents. On the other one, the emphasis on the temporary nature of asylum causes uncertainty, fear of the future, uncertain prospects and also reduces motivation for adaptation. We determined that the nature of forced migration had a negative prolonged influence on a migrant's personality, hindering adaptation and well-being. The main aspects of forced migration were highlighted; adaptation in this case went harder than that at other types of migration due to migrants' negative attitudes towards integration into a new country and a feeling of being expelled from one's own country. Forced migrants obtained a new status and believed in the temporary nature of their protection, which caused a breach in their own identity, a sense of uncertainty and indeterminacy. Emphasis is placed on the nature of interactions with the host society, which are interdependent so that an attitude towards a migrant is loyal if he/she adapts and quickly becomes independent. Refugees go through a number of difficult life situations, which is inevitably reflected on their psyche in the forms of culture shock, traumatization, identity crisis and even personal marginalization. Emotional overload provokes many negative manifestations: closed-mindedness, sensitivity to public opinion, defensive position, irritability, cognitive impairment, maladjustment.У статті представлено актуальне дослідження психологічних характеристик українських вимушених мігрантів, які принципово відрізняються від попередніх хвиль міграції, оскільки з запровадженням директиви 2001 року про масову вимушену міграцію, природа адаптації значно змінилася. З однієї сторони, українці мали можливість швидше адаптуватися в силу швидкої легалізації перебування, що підтверджує високий рівень працевлаштування респондентів, з іншої – акцент на тимчасовості надання притулку викликає невизначеність, страх майбутнього, підвішений стан, а також знижує мотивацію на адаптацію. Встановлено, що природа вимушеності міграції має негативний пролонгований вплив на особистість мігранта, перешкоджаючи адаптації та благополуччю. Виділено основні аспекти вимушеної міграції, коли адаптація відбувається гірше ніж при інших видах міграції через наявність негативної установки на інтеграцію в новій країна та відчуття вигнання з власної. Виділено новий статус та ставку вимушених мігрантів на тимчасовість захисту, що викликає порушення їх власної ідентичності, почуття непевності та невизначеності. Акцентовано на вплив і характер взаємодії з приймаючим суспільством, що є взаємозалежним при лояльному ставленні до мігранта, коли він адаптується і швидко стає незалежним. Вказано, що біженці проходять ряд складних життєвих ситуацій, що невідворотно відображається на психіці у якості культурного шоку, травматизації, кризи ідентичності та навіть маргіналізації особистості. Емоційне перенавантаження провокує ряд негативних проявів: замкненість, чутливість до суспільних думок, оборонна позиція, дратівливість, порушення когнітивної сфери, дезадаптивність.enpsychological characteristicsforced migrantsadaptationidentitytraumatizationuncertaintydifficult life situationпсихологічні характеристикивимушені мігрантиадаптаціяідентичністьтравматизаціяневизначеністьскладна життєва ситуаціяСтаття