ЦИГАНОВ, СергійСергійЦИГАНОВБУЗ, АндрійАндрійБУЗ2026-03-172026-03-172025-12-31ЦИГАНОВ, С., БУЗ, А. (2025). DIGITAL RECONSTITUTION OF MONETARY ONTOLOGY: INSTITUTIONAL PRECONDITIONS FOR CURRENCY INTERNATIONALISATION IN THE AGE OF TOKENISED VALUE. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 21–31. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/21-3210.17721/1728-2292.2025/2-61/21-32https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12732Introduction. The emergence of central bank digital currencies (CBDCs) and cryptocurrencies – forms of money instantiated as code – has catalysed a foundational reappraisal of monetary ontology. Classical theory draws a distinction between the ontic status of money (what money is) and its ontological conditions (how it becomes socially recognised as such). Tokenisation disrupts this distinction by embedding monetary functions within programmable digital architectures. This study interrogates how the advent of tokenised value and programmable money compels a reassessment of monetary being, with particular attention to their implications for currency internationalisation. Methods. The study employs a qualitative mixed-method design combining theoretical modelling and comparative case analysis. A conceptual framework – the functional continuum of moneyness – is developed using a three-dimensional metric based on the classical functions of money. Documentary analysis of monetary theory and international practice supports the framework, while comparative case vignettes (e.g., e-CNY, Onyx, e-Naira) illustrate institutional variation. Results. Findings reveal that tokenisation collapses the traditional dichotomy between monetary sign and payment infrastructure, rendering transference a built-in function of digital money. Smart contracts and protocol-layer enforcement facilitate autonomous execution of monetary rules – an emergent phenomenon described here as programmable sovereignty. The study presents a typology of ledger architectures – ranging from permissionless public blockchains to account-based state systems – each exhibiting distinct implications for trust, composability, and cross-border reach. Institutional preconditions for international circulation are analysed across legal, governance, interoperability, and privacy dimensions. Crucially, the research formulates a hypothesis: a cryptocurrency that functionally matches or exceeds the “moneyness” of the weakest recognised fiat currency may be deemed money in the global domain, regardless of state endorsement. Conclusions. Digitisation reconstitutes money as a programmable institutional object, expanding the ontological spectrum of what may qualify as currency. However, the potential for international scale depends on whether digital tokens meet key institutional thresholds: legal recognition or toleration abroad, credible governance, technological interoperability, and alignment between privacy protections and regulatory compliance. The framework developed herein offers a theoretical basis and testable propositions for evaluating the internationalisation trajectories of digital monies, including their capacity either to circumvent or to become embedded within existing global monetary hierarchies.Вступ. Поява цифрових валют центральних банків та криптовалют – форм грошей, реалізованих у вигляді коду – зумовила фундаментальне переосмислення онтології грошей. Класична теорія розрізняє онтичний статус грошей (що таке гроші) та їхні онтологічні умови (як вони набувають суспільного визнання як гроші). Токенізація порушує цю дихотомію, вбудовуючи монетарні функції у програмовані цифрові архітектури. У цьому дослідженні аналізується, як поява токенізованої вартості та програмованих грошей спонукає до переоцінки буття грошей, з особливим акцентом на їхній вплив на інтернаціоналізацію валют. Методи. Стаття ґрунтується на якісному змішаному підході, що поєднує теоретичне моделювання та порівняльний аналіз кейсів. Розроблено концептуальну модель – функціональний континуум «грошовості» – із застосуванням тривимірної метрики, побудованої на основі класичних функцій грошей. Документальний аналіз монетарної теорії та міжнародної практики підтримує цю модель, а порівняльні тематичні кейси (зокрема e-CNY, Onyx, e-Naira) ілюструють інституційну плюральність. Результати. Отримані результати свідчать, що токенізація нівелює традиційну відмінність між грошовим знаком і платіжною інфраструктурою, роблячи трансферентність вбудованою функцією цифрових грошей. Смартконтракти та виконання правил на рівні протоколу забезпечують автономну реалізацію монетарних норм – явище, окреслене тут як «програмована суверенність». Представлено типологію реєстрових архітектур – від бездозвільних публічних блокчейнів до облікових державних систем – кожна з яких має специфічні наслідки для довіри, композиційності та транскордонного охоплення. Інституційні передумови міжнародного обігу проаналізовано за правовим, управлінським, інтероперабельним та конфіденційним вимірами. Ключовим є сформульоване гіпотетичне положення: криптовалюта, яка функціонально відповідає або перевищує рівень «грошовості» найслабшої визнаної фіатної валюти, може вважатися грошима у глобальному вимірі незалежно від державного схвалення. Висновки. Цифровізація перетворює гроші на програмований інституційний об’єкт, розширюючи онтологічний спектр того, що може визнаватися валютою. Водночас потенціал досягнення міжнародного масштабу залежить від здатності цифрових токенів задовольнити ключові інституційні критерії: юридичне визнання або толерування за кордоном, надійне управління, технологічна інтероперабельність і збалансованість між захистом приватності та регуляторною відповідністю. Запропонована модель забезпечує теоретичну основу та тестовані положення для оцінки траєкторій інтернаціоналізації цифрових грошей, зокрема їхнього потенціалу або обходити, або інтегруватися у чинні ієрархії світової валютно-фінансової системи.enmonetary ontologytokenised valuecurrency internationalisationinternational macroeconomicscryptocurrenciesdigital financecentral bank digital currencyprogrammable moneyinternational monetary and financial systeminternational financial architecturefinancial stabilityeconomic integrationmacroeconomic policymonetary ontologytokenised valuecurrency internationalisationinternational macroeconomicscryptocurrenciesdigital financecentral bank digital currencyprogrammable moneyinternational monetary and financial systeminternational financial architecturefinancial stabilityeconomic integrationmacroeconomic policyмонетарна онтологіятокенізована вартістьвалютна інтернаціоналізаціяміжнародна макроекономікакриптовалютицифрові фінансицифрова валюта центрального банкупрограмовані грошіміжнародна валютно-фінансова системаміжнародна фінансова архітектурафінансова стабільністьекономічна інтеграціямакроекономічна політикамонетарна онтологіятокенізована вартістьвалютна інтернаціоналізаціяміжнародна макроекономікакриптовалютицифрові фінансицифрова валюта центрального банкупрограмовані грошіміжнародна валютно-фінансова системаміжнародна фінансова архітектурафінансова стабільністьекономічна інтеграціямакроекономічна політикаСтаття