Деркач, Вадим ЛеонтійовичВадим ЛеонтійовичДеркач2026-02-272026-02-272024-11-25Деркач, В. Л. (2024). Соціальні наслідки поширення та розвитку технологій «штучного інтелекту». Політологічний вісник, (93), 64–81. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.93.64-81УДК 141.7:316.77:004.810.17721/2415-881x.2024.93.64-81https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11488An analysis has been conducted on the impact of technologies, particularly artificial intelligence (AI), on social connections, human activity, and societal structures. The novelty of this study lies in combining technological, social, and ethical dimensions of AI development within the framework of the sociotechnological paradigm. It is noted that technologies not only enhance human capabilities but also transform their functionality and social relationships. This process is co-evolutionary, involving mutual adaptation of both humans and technologies. The socio-technological paradigm establishes criteria for the acceptance of new technologies and directs their development under existing conditions. Its transformation occurs through the emergence of new needs driven by the availability of technological solutions and the conflicts that arise as a result, which are resolved through changes in social structures. The potential of AI is highlighted in creating sustainable ecosystems, developing new organisms, and designing cognitive agents with enhanced capabilities. This is accompanied by a profound societal adaptation crisis to new conditions. AI replaces human intellectual processes, expanding access to complex computations while simultaneously altering social and economic roles. The analysis identifies models of parasitic processes generated by AI, which merely consume resources without contributing to substantial social progress. It explains how AI can redistribute the labor market by replacing routine functions and introducing new models of cooperation, such as a «quasi-planned economy». The study emphasizes that AI can radically change military strategy, introducing new levels of threats and necessitating novel regulatory frameworks to prevent catastrophic conflicts. AI has the capacity to generate new knowledge, solutions, and models beyond human understanding, thereby transforming methods of societal organization. The introduction of AI intensifies social stratification, creating networks of communities with high social competence that adapt to new conditions. The inevitability of social fragmentation and ethical dilemmas in the future, driven by AI development, is underscored.Здійснено аналіз впливу технологій, зокрема, штучного інтелекту (ШІ), на соціальні зв’язки, людську діяльність і суспільні структури. Новизна аналізу полягає у поєднанні технологічних, соціальних і етичних аспектів розвитку ШІ на ґрунтів поняття соціально-технологічної парадигми. Зазначається, що технології не лише розширюють можливості людей, а й змінюють їх функціональність і соціальні зв’язки. Цей процес є коеволюційним, включаючи адаптацію як людини, так і технології. Соціально-технологічна парадигма формує критерії прийнятності нових технологій і визначає русло їх розвитку в наявних умовах. Її трансформація йде через формування нових потреб, які зумовлені доступністю технологічних рішень та появи конфліктів на цьому ґрунті, які розв’язуються через зміну системи соціальних структур. Підкреслюється потенціал ШІ у створенні стійких екосистем, розробці нових організмів і когнітивних агентів із розширеними можливостями. Це супроводжується глибокою кризою адаптації суспільства до нових умов. ШІ замінює людські інтелектуальні процеси, розширюючи доступ до обчислень, але водночас змінюючи соціальні та економічні ролі. Показані моделі породження паразитарних процесів на ґрунті ШІ, які лише споживають ресурси, не забезпечуючи суспільної користі. Пояснюється, як ШІ може перерозподілити ринок праці, замінюючи рутинні функції й створюючи нові моделі кооперації, такі як «квазіпланова економіка». Наголошується, що ШІ може радикально змінити військову стратегію, створюючи новий рівень загроз і потребуючи нових форм регуляції для уникнення катастрофічних конфліктів. Штучний інтелект здатний генерувати нові знання, рішення й моделі, недоступні для людського розуміння, і трансформувати способи організації суспільств. Упровадження ШІ загострює соціальну стратифікацію, створюючи мережі спільнот із високою соціальною компетентністю, що адаптуються до нових умов. Вказується на неминучість соціального розшарування та етичних дилем у майбутньому, спричинених розвитком ШІ.ukArtificial Intelligencephilosophy of technologysociotechnological paradigmштучний інтелектфілософія технологійсоціально-технологічна парадигмаСтаття