Самко Марина ОлександрівнаСтрокаль, Олександр Миколайович2025-06-182025-06-182025Самко М. О. Поетика індивідуально-авторських похідних Олексія Довгого : кваліфікаційна робота … «магістр» : 035 Філологія / Наук. кер. О. Строкаль. Київ, 2025. 129 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6724У роботі представлено особливості індивідуально-авторських номінацій Олексія Довгого в словотвірному й функціонально-семантичному аспектах. Метою дослідження є простежити й описати ці особливості неологізмів в поетичному доробку автора. Для реалізації поставленої мети важливим є виконання таких завдань: визначити й схарактеризувати поняття «стиль», «ідіостиль», «ідіолект», «оказіоналізм» та «індивідуально-авторський неологізм»; окреслити максимально повний корпус авторських новотворів у поетичній спадщині О. Довгого; визначити найбільш продуктивні моделі творення одиниць індивідуально-авторської номінації; класифікувати новотвори поета відповідно до їхніх образно-семантичних характеристик; укласти словник індивідуально-авторських номінацій митця. Об’єктом дослідження є індивідуально-авторські неологізми в поезіях Олексія Довгого, а предметом – семантико-дериваційна структура згаданих лексичних одиниць. У роботі проаналізовано новотвори в поетичних текстах автора із застосуванням комплексу методів: спостереження – для виявлення неологізмів, зіставного – для визначення оказіонального статусу лексем, описового – для характеристики їх семантико-дериваційної структури, а також компонентного аналізу – для дослідження семантики новотворів. Для встановлення словотвірної структури використано метод аналізу за безпосередніми складниками. Систематизацію авторських неологізмів здійснено за допомогою прийому внутрішньої інтерпретації, що дозволило класифікувати їх за словотвірними й лексико-семантичними ознаками. Метод кількісних підрахунків застосовано для визначення кількості неологізмів, утворених у процесі авторської деривації, їх належності до частин мови та продуктивності відповідних словотвірних моделей. У дослідженні висловлено думку про розмежування ключових понять ідіостилістики «ідіостиль» та «ідіолект». Аналіз словотвірних моделей індивідуально-авторських номінацій показав, що найбільш продуктивним є спосіб складання слів та основ. Дещо рідше авторські неологізми творяться суфіксальним і префіксальним способом. Усі одиниці індивідуальної номінації письменника об’єднані в такий спосіб, що кожен новотвір належить до однієї з груп ефектів на позначення часових і просторових понять, з оцінно-характеризувальною, акустичною й кольористичною семантикою. У межах кожної з груп, неологізми розподілені відповідно до образів, які вони позначають. Увесь масив досліджуваних одиниць зібрано в словник індивідуально-авторських неологізмів Олексія Довгого.This paper explores the features of Oleksii Dovhyi’s individual authorial nominations from word-formation and functional-semantic perspectives. The aim of the research is to identify and describe the distinctive characteristics of neologisms in the author’s poetic works. To achieve this goal, the study sets out the following objectives: to define and characterize the concepts of ‘style,’ ‘idiostyle,’ ‘idiolect,’ ‘occasionalism,’ and ‘individual authorial neologism’; to compile a comprehensive corpus of the author’s neologisms found in his poetic legacy; to determine the most productive models for creating individual authorial nominations; to classify the poet’s neologisms according to their figurative and semantic features; and to compile a dictionary of the author’s individual nominations. The object of the study is the individual authorial neologisms found in Oleksii Dovhyi’s poetry, while the subject is the semantic and derivational structure of these lexical units. The neologisms are analyzed using a combination of methods: observation – to identify the neologisms; comparative analysis – to determine their occasional status; descriptive method – to characterize their semantic and derivational structure; and componential analysis – to explore their semantic content. The method of Immediate Constituent analysis is applied to examine the word-formation structure of the units under investigation. The systematization of the author’s neologisms is carried out through internal interpretation, which enables their classification according to word-formation and lexical-semantic features. Quantitative analysis is employed to determine the number of neologisms formed through authorial derivation, their part-of-speech distribution, and the productivity of the corresponding word-formation models. The study also addresses the distinction between the key idiostylistic concepts of ‘idiostyle’ and ‘idiolect.’ The analysis of word-formation models demonstrates that compounding of stems and words is the most productive strategy in Dovhyi’s authorial nominations, while suffixal and prefixal derivation is used less frequently. All neologisms are grouped in such a way that each unit belongs to a category reflecting its effect — whether temporal, spatial, evaluative, acoustic, or color-related. Within each group, the neologisms are further distributed according to the images they represent. All examined units are compiled into a dictionary of Oleksii Dovhyi’s individual authorial neologisms.ukідіостильідіолектіндивідуально-авторський неологізмновотвірномінаціяпродуктивна модель твореннясемантико-дериваційна структурасловотвірна модельidiostyleidiolectindividual authorial neologismneologismnominationproductive word-formation modelsemantic-derivational structureword-formation modelМагістерська робота